Гробниці Атуану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Гробниці Атуану»
Обкладинка українського видання
Автор Урсула Ле Гуїн
Назва мовою оригіналу The Tombs of Atuan
Країна США США
Мова англійська
Серія Земномор'я
Жанр Фентезі
Місце США
Видавництво Навчальна книга — Богдан
Видано 1971
Видано українською 2005
Перекладач(і) з англ. Анатолій Саган
Тип носія м'яка обкладинка
Сторінок 280
ISBN 966—692-528-1
Попередній твір Чарівник Земномор'я
Наступний твір Останній берег

«Гробниці Атуану» (англ. The Tombs of Atuan) — другий роман із серії «Земномор'я» відомої популярної американської письменниці Урсули Ле Гуїн, що був вперше опублікований в 1971 р. Це друга книга в серії "Земне море" після "Чарівника земного моря" (1969). У 1972 році "Гробниці Атуана" були удостоєні премії Ньюбері.

У 2005 році тернопільське видавництво «Навчальна книга — Богдан» видало роман українською в м'якій обкладинці.[1] А в 2006 році в рамках проекту „Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид»“ видало в твердій вкупі із ще трьома романами серії.[2]

Сюжет[ред. | ред. код]

В даному романі ми знайомимося з історією дівчинки на ім'я Тенар. Доля розпорядилася так, що їй випало стати Єдиною Жрицею Гробниць Атуану, якій послуговуватимуться всі інші жриці. В шість років її забирають з дому і піддають ритуалу поглинання її Безіменними, створіннями темряви, яким вона повинна служити до кінця життя, приносячи в жертву людей. Вона стає Архою. Надалі вона забуває усе своє дитинство. Її оточують лише інші жриці жінки та євнухи. Один з євнухів на імення Манан слугує їй охоронцем.

Коли Арха подорослішали, вона більш детально знайомиться з своїми володіннями, які включають, зокрема, підземелля під тронною залою та підземний лабіринт. Настанови їй дають Верховні Жриці Тар та Косіль. Косіль знайомить її з підземеллям, змушуючи дівчину скарати смертю злочинців, яких прислав Богокороль. В лабіринт же може ступати лише Арха. Тар допомагає їй, описуючи те, що там повинно знаходитись. При цьому освоєння підземелля та лабіринту повинно проходити в повній темряві без смолоскипів та свічок, навпомацки.

В цей час дівчинка уже починає відчувати неприязнь з боку Тар. Манан радить їй остерігатися її, оскільки та безпосередньо служить Богокоролю, володарю Карґаду і що в теперішній час Безіменних уже не так бояться як в древні часи. В лабіринті також знаходиться чимало скарбів і одним з них є частина магічного оберега (каблучки знаменитого мага Ерет-Акбе), який притягував до гробниць чимало охочих його викрасти. Проте практично всі спроби закінчувалися смертю зухвальців.

Згодом помирає жриця Тар, яка прихильно ставилася до Архи і часто розмовляла з нею. Тепер же дівчина в вільний час, переважно, бродить в темряві лабіринтом. Одного разу вибравшись в лабіринт вночі вона застає там чужинця-мага. Дівчина закриває його в лабіринті і збирається стратити його зморивши голодом. Проте цікавість не дає зробити цього, вона рятує мага, щоправда і надалі утримує його прикутого до стіни лабіринту. Магом виявився Яструб знайомий читачам із попереднього роману циклу «Чарівник Земномор'я». Яструб повертає їй справжнє ім'я і виводить дівчину з-під впливу безіменних. Вона починає симпатизувати молодому магові і приводить до реліквії, але не випускає його зі скарбниці.

Про зв'язок Яструба та Архи (тепер знову Тенар) дізнається Косіль. Охоронесь Архи — Манан намагається вбити Яструба, проте гине сам впавши у провалля. Аби не наразитися та гнів Косіль, Тенор покидає гробниці разом з Яструбом. Цим самим викликаючи гнів у Безіменних, які починають руйнувати гробниці викликавши землетрус, з яким молодому магові вдається впоратись. Вони направляються в давнє місто Хавнор разом з оберегом, якому призначено принести мир та злагоду на острови Земномор'я.

Посилання[ред. | ред. код]