Малий Альфельд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розташування Малого Альфельду на мапі Угорщини
Малий Альфельд

Малий Альфельд, Мала Угорська низовина, Кішальфельд (угор. Kisalföld, словац. Malá dunajská kotlina, нім. Kleine Ungarische Tiefebene) — частина Середньодунайської рівнини в Північно-Західній Угорщині, південно-західній Словаччині (Podunajská nížinaДунайська низовина) (головним чином Житній острів) і східної Австрії.

Географія[ред. | ред. код]

Площа - близько 8000 км². Розташована на місці тектонічного прогину, що заповнено потужною товщею пухких відкладень і сучасним алювієм річок Дунай і Раба. Висота 100-150 м. На півночі - плоска рівнина з широкими долинами, в межах якої Дунай розділяється на рукави і протоки; південна частина - горбиста рівнина з окремими останцями, складеними базальтами. Клімат помірний, опадів близько 600 мм на рік. Значна частина Кішальфельду розорана; посіви пшениці, цукрових буряків. Широколистяні ліси збереглися тільки на південно-заході і на берегах Дунаю.

Найважливіші міста - Дьйор, Комаром, Комарно, Дунайська Стреда, Нове Замки і Мошонмадьяровар.

Обмежена Карпатами на півночі, Баконь - Вертешськими пагорбами на півдні, Віденським басейном і Альпами на заході.

Історія[ред. | ред. код]

У Кішальфельді сільське господарство розвивалося починаючи з неоліту. Південна частина Кішальфельду перебувала у складі римської провінції Паннонія між I і V століттями, а пізніше була населена германськими та слов'янськими племенами. Близько 900 р. приходять угорці. Після 900 р. регіон став частиною Угорського князівства, а починаючи з 1000 — Королівства Угорщини. Після Першої світової війни Кішальфельд було розділено між Угорщиною, Чехословаччиною та Австрією. З 1977 Чехословаччина спільно з Угорщиною будували велику дамбу та електростанцію «Габчиково-Надьмарош», але в 1989 Угорщина односторонньо вийшла з проекту, що стало причиною конфлікту між країнами. Наразі будується Словаччиною.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Alpengravimetrie-Symposien 1990–93 (Geologie und Geophysik)
  • Forschungsberichte des IGG Sopron (Geographie und Geologie)
  • Magyarország (Topographische und Verkehrskarte 1:200.000), Marco-Polo-Verlag