Мальцев Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мальцев Володимир Анатолійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Мальцев Володимир Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 17 лютого 1983(1983-02-17)
Лихачів
Смерть 2 грудня 2017(2017-12-02) (34 роки)
Псевдо «Копчений»
Військова служба
Роки служби 2014-2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
54 ОМПБр.png
 54 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Волод́имир Анато́лійович Ма́льцев (17 лютого 1983(19830217) — 2 грудня 2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1983 року в селі Лихачів (Носівський район, Чернігівська область). 2000 року закінчив лихачівську ЗОШ, потім Мринське СПТУ № 33, де здобув професію тракториста, в Ніжині — водія. В травні 2003 — листопаді 2004 року проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ (Болград Одеської області). Протягом 2005—2007 років проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України — у пожежній частині Києва, по тому — на Житомирській кондитерській фабриці «Житомирські ласощі». З 2007 по 2014 рік мешкав у Житомирі; влітку 2014-го повернувся до рідного села.

Пішов до військкомату добровольцем, 7 грудня 2014 року підписав контракт на 3 роки; молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 3-го взводу 2-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї бригади. На фронті з 11 лютого 2015-го, у боях за Дебальцеве зазнав контузії.

1 грудня 2017 року ближче до вечора зазнав важкого поранення під час мінометного обстрілу РОП біля села Троїцьке.

Помер 2 грудня вночі в лікарні міста Попасна.

5 грудня 2017 року похований у селі Лихачів.

Без Володимира лишились мама, дві сестри (одна з них є його двійнятком), дружина та двоє синів.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 26 лютого 2018 року № 42/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]