Троїцьке (Попаснянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Троїцьке
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Попаснянський
Рада/громада Троїцька сільська рада
Код КОАТУУ 4423885201
Облікова картка Троїцьке 
Основні дані
Засноване 1790
Колишня назва Чотирнадцята рота
Населення 1415
Площа 17,989 км²
Густота населення 78,66 осіб/км²
Поштовий індекс 93354
Телефонний код +380 6474
Географічні дані
Географічні координати 48°31′26″ пн. ш. 38°22′33″ сх. д. / 48.52389° пн. ш. 38.37583° сх. д. / 48.52389; 38.37583Координати: 48°31′26″ пн. ш. 38°22′33″ сх. д. / 48.52389° пн. ш. 38.37583° сх. д. / 48.52389; 38.37583
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Водойми р. Лугань (Луганка)
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Логвинове
Місцева влада
Адреса ради 93354, с. Троїцьке; тел. 3-99-48
Карта
Троїцьке. Карта розташування: Україна
Троїцьке
Троїцьке
Троїцьке. Карта розташування: Луганська область
Троїцьке
Троїцьке
Мапа

Тро́їцьке (в минулому — Чотирнадцята Рота) — село в Україні, в Попаснянському районі Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада.

Населення становить 1415 осіб.

Розташоване по обох боках річки Лугань (в народі — Луганка) за 12 кілометрів від районного центру. Мова місцевих мешканців — переважно російська.[джерело?]

Опис[ред. | ред. код]

Троїцьке відрізняється від інших сіл величезною протяжністю. Троїцьке простягається аж до містечка Миронівка і межує з Донецькою областю. Раніше село Воздвиженка (Донецька область) було околицею Троїцького і відносилось до Луганській області.[джерело?]

Є міст через річку Лугань, яка з берегів переважно поросла очеретом.

Крім цього село цікавить людей дивними старими назвами вулиць (Мала Залугань, Куток).[джерело?] Також збереглися старі будинки (більшість з них перебудовані або покращені будівельним матеріалом).[джерело?]

Назва села досить поширена по всій Україні, оскільки походить від Святої Трійці.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у казенному селі Троїцьке (14-та рота Бахмутського гусарського полку) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 5 493 особи (2 688 чоловіків та 2 715 жінок), налічувалось 764 дворових господарства, існувала православна церква, проходило 3 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Троїцької волості, мешкало 6000 осіб, налічувався 871 двір, існували православна церква, школа та 10 лавок, проходило 3 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6319 осіб (3121 чоловічої статі та 3198 — жіночої), з яких 6250 — православної віри[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 179 людей[4].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

В часі російсько-української війни 2014 року 16 вересня о 12:20 проплачені проросійські терористи розпочали мінометний обстріл села[5].

25 вересня перед 18-ю годиною почався та тривав до 4-ї ранку 26-го обстріл терористами блок-постів Нацгвардії біля Троїцької сільради, загорівся ближній ліс[6].

1 лютого 2015-го між селами Троїцьке та Санжарівка на позицію, яку обороняли підрозділ 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади — приблизно 60 бійців та 2 танки 17-ї танкової бригади, вийшло близько 10 одиниць бронетехніки терористів — танки, БТР, МТ-ЛБ, «Урали» з зенітними гарматами, значні піхотні піхоти. Українська артилерія знищила одну бронемашину та «Урал», 4-5 танків продовжили атакували позиції. Екіпаж молодшого сержанта Осташевського ліквідував один ворожий танк, решта підійшли впритул, в окопах почалися рукопашні сутички. Танк Осташевського підбито протитанковою керованою ракетою, загинув екіпаж танка: молодший сержант Олексій Осташевський, молодші сержанти Василь Денисюк та Костянтин Ткачук. Командирський люк був відкритий, через нього внаслідок вибуху Осташевського викинуло із башти до 30 метрів, Ткачук та Денисюк згоріли у машині. Позицію було утримано українськими військовими, захоплено справний російський танк Т-72 та полонено контуженого механіка-водія[7]. 1 лютого 2015-го загинув у бою під селом Троїцьке, відбиваючи атаку ДРГ терористів «ЛНР» на взводний опорний пункт «Саша», сержант 17-ї танкової бригади Дмитро Человський. Тоді ж загинув старший солдат Дмитро Головін.

6 лютого 2015-го під Троїцьким вояки 128-ї окремої бригади відбивали танкові атаки, на блокпосту № 3 загинув солдат Анатолій Слонський. Протягом двох діб підрозділ відбив кілька танкових атак, захопив два «Урали» та полонив російських найманців[8]. 5 травня 2015-го загинув в селі Троїцьке при виконанні розвідувальної операції старший лейтенант Андрій Гіндюк, розміновували вибухівку. До лікарні довезти не встигли[9]. 17 травня внаслідок підриву на фугасі автомобіля «УАЗ», що рухався по ґрунтовій дорозі до села Троїцьке, в якому везли гуманітарну допомогу на передову лінію, загинули молодший сержант Іван Попіль, полковник Андрій Соколенко, волонтери Володимир Боднар та Геннадій Євдокименко, вижив тільки волонтер Андрій Романчак (із 70 % опіків). 30 травня загинув під час бойового зіткнення на взводному опорному пункті поблизу села Троїцьке солдат 17-ї танкової бригади Федір Гузієнко. 13 червня загинув неподалік від Троїцького — у лісосмузі на розтяжці підірвався, помер від поранень солдат Олег Рибачок. Близько 1-ї години ночі 5 серпня 2015-го терористи з мінометів обстріляли Троїцьке, поранений один боєць ЗСУ[10]. 21 серпня терористи обстріляли Троїцьке, поранено вояка ЗСУ[11]. 10 вересня на блокпосту за Троїцьким у напрямку до села Калинового — підконтрольного «ЛНР» — підірвалися військовики 54-ї механізованої бригади на розтяжці, встановленій терористами, один боєць загинув, п'ятеро поранені[12]. Пізніше у лікарні Артемівська помер другий боєць[13]. 11 липня 2017 року внаслідок гранатометного обстрілу терористами українських сил один військовик зазнав поранень під Троїцьким.[14] 17 серпня 2017-го внаслідок обстрілу з гранатомета українських укріплень біля Троїцького один український боєць зазнав поранення[15].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1415 осіб, з них 86,01 % зазначили рідною українську мову, 13,92 % — російську, а 0,07 % — іншу[16].

Відомі персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 714) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 416—419
  5. Терористи з мінометів обстрілюють Троїцьке на Луганщині
  6. Москаль заявляє про різке погіршення ситуації на Луганщині і порушення режиму перемир'я
  7. Денисюк Василь Захарович
  8. Слонський Анатолій Володимирович
  9. Гіндюк Андрій Олексійович
  10. Терористи накрили вогнем село на Луганщині: поранено українського військового
  11. Бійця ЗСУ і мирного жителя поранено за добу на Луганщині
  12. Військові підірвалися на розтяжці в Троїцькому: один загинув, п'ятеро поранені
  13. Стало відомо про ще одного загиблого через вибух розтяжки на Луганщині
  14. На Донбасі поранено бійця АТО
  15. Доба в АТО: ворог зосередився на Авдіївській промзоні
  16. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання[ред. | ред. код]