Мамчур Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Мамчур
Mamchur sergii.jpg
Особові дані
Повне ім'я Мамчур Сергій Миколайович
Народження 3 лютого 1972(1972-02-03)
  Дніпропетровськ, СРСР
Смерть 26 грудня 1997(1997-12-26) (25 років)
  Москва, Росія
Зріст 179 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990—1992 СРСР / Україна «Дніпро» Д 37 (0)
1992 Росія «Асмарал» 3 (0)
1993—1997 Росія ЦСКА М 112 (2)
1997 Росія ЦСКА-2 М 23 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1990 СРСР СРСР (U-18)  ? (?)
1991 СРСР СРСР (U-20)  ? (?)
1991 СРСР СРСР (олімп.) 1 (0)
1992—1994 Росія Росія (U-21) 6[1] (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ма́мчур Сергі́й Микола́йович (нар. 3 лютого 1972, Дніпропетровськ, СРСР — пом. 26 грудня 1997, Москва, Росія) — радянський, український та російський футболіст, що виступав на позиції захисника. Відомий завдяки виступам у складі московського ЦСКА та дніпропетровського «Дніпра». Чемпіон Європи серед юнаків (1990), бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу (1991), майстер спорту СРСР (1990). Помер від серцевої недостатності у віці 25 років.

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Мамчур — вихованець дніпропетровського «Дніпра», за який почав виступати у 1990 році в чемпіонаті СРСР. Юний футболіст швидко став міцним гравцем ротації і привернув до себе увагу тренерів юнацької та молодіжної збірних СРСР. У 1991 році Мамчур залучався навіть до ігор олімпійської збірної, вийшовши на поле у матчі проти норвежців, що відбувся 27 серпня у Крістіансанні. А за два місяці до того Сергій у ранзі капітана молодіжної збірної СРСР здобув бронзові нагороди молодіжного чемпіонату світу, здолавши у матчі за третє місце австралійців у серії післяматчевих пенальті, де Мамчур підійшов до м'яча четвертим і свою спробу переграти Марка Босніча реалізував[2].

За часів Незалежності захисник здобув разом з «Дніпром» бронзу першого чемпіонату України і розпочав в Дніпропетровську наступний сезон, однак незабаром вирушив до Росії, де продовжив кар'єру у московському «Асмаралі». Щоправда, цей клуб виявився лише трампліном до наступної сходинки в кар'єрі Мамчура, якою став московський ЦСКА. Загалом, у армійському клубі футболіст провів більше сотні матчів, будучи одним з ключових захисників команди, а у 1994 році його обрали капітаном команди. В цей же час він залучався до молодіжної збірної Росії, брав участь у чемпіонат Європи серед молодіжних команд 1994 року.

26 грудня 1997 року Сергій Мамчур у віці 25 років помер у московській квартирі, виділеній йому клубом, внаслідок серцево-судинної недостатності. До цього про жодні проблеми гравця зі здоров'ям відомостей не було. У футболіста лишилася дружина та дві доньки[3]. Поховано Мамчура у рідному Дніпропетровську.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні трофеї
Індивідуальні досягнення

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Усі матчі молодіжної збірної Росії за роками (рос.). «Сборная России по футболу». Процитовано 30 жовтня 2013. 
  2. 29.06.1991 Австралія (мол.) — СРСР (мол.) 1:1 (пп. 4:5). Протокол матчу (англ.). Офіційний сайт ФІФА. Процитовано 30 жовтня 2013. 
  3. Мамчур скончался (рос.). «Час». Архів оригіналу за 1 листопад 2013. Процитовано 30 жовтня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]