Манастирський Вітольд Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітольд Манастирський
Manastyrskij.jpg
При народженні Вітольд Антонович Манастирський
Народження 11 січня 1915(1915-01-11)
Львів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина, тепер Україна Україна
Смерть 23 червня 1992(1992-06-23) (77 років)
  Львів, Україна Україна
Поховання
Національність українець
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща ПольщаСРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр малярство, графіка
Навчання Варшавська академія мистецтв
Діяльність графік, художник, педагог
Напрямок постімпресіонізм
Відомі учні Лисик Євген Микитович, Мисько Еммануїл Петрович і Кипріян Мирон Володимирович
Батько Манастирський Антін Іванович
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв УРСР
Премії Заслужений діяч мистецтв України

Віто́льд (Витовт) Анто́нович Манасти́рський (11 січня 1915 — 23 червня 1992) — український художник, живописець, графік, педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

В. Манастирський народився у Львові в родині українського художника Антона Івановича Манастирського, народного художника УРСР. Батько був першим учителем в улюбленому занятті сина. Початкову художню освіту Вітольд Антонович здобув у Львівській художній школі (1929—1934 рр.), а завершував навчання у Варшавській академії мистецтв (1935—1939 рр.).

Був учасником багатьох обласних, міжобласних, зональних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. Митець поєднував активну творчу працю з громадською та педагогічною діяльністю. Він неодноразово обирався членом республіканського правління Спілки художників України. У 1939—1948 рр. викладав рисунок і живопис у Львівському художньо-промисловому училищі (тепер Училище прикладного мистецтва ім. І. Труша). З дня відкриття Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (з 1947 р.) Манастирський обіймав у ньому посаду викладача кафедри рисунка, з 1954 р. — доцента, а з 1968 р. — професора. З 1974 р. завідував кафедрою живопису. У 1975 р. митцеві надано почесне звання заслуженого діяча мистецтв Української PCP.

Помер 23 червня 1992 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 5[2].

Про творчість Вітольда Манастирського[ред. | ред. код]

Навчаючись у Кракові, Вітольд Манастирський запозичив деякі технічні засоби постімпресіоністів, зокрема дрібний роздільний мазок чистих тонів фарб, покладених на білий ґрунт полотна малим округлим колонковим пензлем; у більшій чи меншій мірі він використовуватиме їх до 60-х років. Митець однаково плідно працює в побутовій картині, портреті, пейзажі, натюрморті. У своїх творах він оспівує красу рідного Прикарпаття, життя його людей, втілює образи своїх сучасників, людей праці: робітників, селян, діячів науки та культури. До числа найвідоміших творів художника належать: «Гурток гуцульських народних музик» (1951), «Портрет народного художника УРСР А. І. Манастирського» (1949), «Легінь» (1949), «Верховинка» (1960), «Пейзаж з Криворівні» (1956), «Долина Білої Тиси» (1961), «Весна на околиці Львова» (1962), «Гуцульський натюрморт» (1957), «Майстерня художника» (1956) та інші. Багато творів Манастирського експонуються в музеях і картинних галереях України.

Галерея творів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Личаківський некрополь — С. 157.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 157, 163. — ISBN 966-8955-00-5..

Джерела[ред. | ред. код]