Гришин Сергій Іванович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гришин Сергій Іванович
Народження25 серпня (7 вересня) 1914
Левашово, Личадеєвська сільська рада, Ардатовський район (Нижньогородська область), Нижньогородська область
Смерть7 листопада 1995(1995-11-07) (81 рік)
 Київ, Україна
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
 Україна
Жанрпортрет і пейзаж
НавчанняЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953)
Діяльністьграфік
ВчительГуторов Іван Федорович, Манастирський Вітольд Антонович, Любчик Василь Олексійович і Лазеба Семен Іванович
ПрацівникУкраїнська студія хронікально-документальних фільмів
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяВКП(б)
Учасникнімецько-радянська війна

Сергій Іванович Гри́шин (7 вересня 1914, Левашово — 7 листопада 1995, Київ) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1960 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 серпня [7 вересня] 1914(19140907) року в селі Левашовому (нині Ардатовський район Нижньогородської області, Росія). Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у 24-му кавалерійському полку 36-ї кавалерійської дивізії, капітан ветеринарної служби[1]. Член ВКП(б) з 1942 року[2].

Протягом 1947—1953 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва в Івана Гутурова, Вітольда Манастирського, Василя Любчика. Дипломна робота — ілюстрації до повісті «Золото» Бориса Полевого (керівник Сергій Лазеба)[2].

Протягом 1953—1954 років працював у видавництвах Львова; у 1954—1965 роках — у видавництвах Києва, малював для київських газет «Робітнича газета» і «Комсомольський прапор», журналу «Піонерія»[2]. З 1965 року працював на Українській студії хронікально-документальних фільмів[2]; у 1980—1990 роках — в естампному цеху Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва. Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 14/1, квартира № 161. Помер у Києві 7 листопада 1995 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях книжкової і станкової графіки, майстер класичного акварельного живопису. Серед робіт:

  • портрети — «Чоловік» (1949), «Циганка» (1953), «Дружина» (1958), «Дівчина в червоній сукні» (1961);
  • пейзажі — «Вуличка в Бахчисараї» (1951), «Руїни старої будівлі» (1953), «Пристань на Дніпрі» (1955), «Осінь. Конча-Заспа» (1957).

Оформив книги для видавництв «Молодь», «Дитвидав»:

Виконав ліногравюру «Тарас Шевченко в майстерні» (1964). На Українській студії хронікально-документальних фільмів виконав малюнки для діафільмів: «Бурмистр» за Іваном Тургенєвим (1966), «Школа» за Аркадієм Гайдаром (1968) та інші. Працював у прикладній графіці (створював листівки)[2].

Брав участь у республіканських виставках з 1954 року.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]