Лепешняк
| Лепешняк | |
|---|---|
| |
| Лепешняк плавучий (Glyceria fluitans) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Надтриба: | Melicodae |
| Триба: | Meliceae |
| Рід: | Лепешняк (Glyceria) R.Br. |
 Вікісховище: Glyceria
| |
Лепешняк[1] (Glyceria) — рід трав родини тонконогових широковідомих як «манна-трава» (mannagrass) або, як називають у Великій Британії — «солодкі трави» (sweet-grass). Багаторічні трави з повзучим кореневищем поширені у вологих регіонах в помірних областях по всьому світу. Деякі «манна-трави» (mannagrasses) вважаються бур'янами, а інші перебувають під загрозою зникнення.
Цей злак росте по сирим лукам, канавах і берегах річок та досягає 1 метр заввишки, з рідкісною однобокою волоттю колосків. У нього шорсткі довгі й досить широкі для злаку листки і повзуче кореневище[2].
У світло-зелених колосків дозрівають округлі, в 1 міліметр довжиною зернівки. Ці зернівки містять до 75 відсотків крохмалю і до 10 відсотків білків.
Ареал охоплює Північну Африку, Євразію, Австралію, Північну Америку й Південну Америку, оминаючи Амазонію. Росте у вологих місцях проживання[3].
Збирають зернівки в другу половину літа і варять. Виходить каша, що сильно розбухає, приємна на смак і поживна[2].
Найкращий смак дають насіння манника з обдертою оболонкою. Обдерти її можна на відповідно відрегульованому кавовому млинку. Отримана з манника крупа носить назву польської. Нею заправляють супи для слабких хворих, які потребують дієтичного харчування[2].
Манник латинською мовою називається «гліцерія» (Glyceria), що означає: «солодкий». І дійсно, зернівки манника і каша з них солодкі[2].
- Glyceria acutiflora
- Glyceria alnasteretum
- Glyceria arkansana
- Glyceria arundinacea
- Glyceria australis
- Glyceria borealis
- Glyceria canadensis
- Glyceria caspia
- Glyceria chinensis
- Glyceria colombiana
- Glyceria declinata
- Glyceria depauperata
- Glyceria drummondii
- Glyceria elata
- Glyceria fluitans
- Glyceria grandis
- Glyceria insularis
- Glyceria ischyroneura
- Glyceria latispicea
- Glyceria leptolepis
- Glyceria leptorhiza
- Glyceria leptostachya
- Glyceria lithuanica
- Glyceria maxima
- Glyceria melicaria
- Glyceria multiflora
- Glyceria nemoralis
- Glyceria notata
- Glyceria nubigena
- Glyceria obtusa
- Glyceria occidentalis
- Glyceria probatovae
- Glyceria pulchella
- Glyceria saltensis
- Glyceria septentrionalis
- Glyceria spicata
- Glyceria spiculosa
- Glyceria striata
- Glyceria tonglensis
- Glyceria voroschilovii
-
-
Glyceria fluitans та Glyceria notata -
Glyceria occidentalis в національному заповіднику «Humboldt Bay», Каліфорнія
- ↑ Лепешняк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в г (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑ POWO
- MANNAGRASS Мері Е. Баркворт[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- USDA (United States Departament of Agriculture) Natural Resources Conservation Service "Картка рослини Glyceria R.Br. mannagrass [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=5027 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
