Мар'ян Кашуба
| Слуга Божий о. Мар'ян Кашуба | |
|---|---|
| Кашуба Мар'ян Григорович | |
 | |
| Народився |
21 грудня 1909 Великі Гаї, Тернопільський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
28 червня 1941 (31 рік) Тернопіль, Українська РСР, СРСР ·вогнепальне поранення і сталінізм |
| Поховання | Микулинецький цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР УНР.svg){kind=small} Польська Республіка.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | українець |
| Місце проживання | с. Дубівці |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія, Львівська богословська академія |
| Посада | адміністратор парафії с. Дубівці |
| Термін | 1940 —1941 |
| Попередник | о. Михайло Решетуха |
| Наступник | о. Михайло Якимів |
| Конфесія | Українська греко-католицька церква |
| Рід | Кашуби |
| Батько | Григорій |
| Мати | Марія |
| Родичі | сестри Філомена, Антоніна, Юлія |
Мар'ян Кашуба (23 грудня 1909, Великі Гаї — 28 червня 1941, Тернопіль) — український греко-католицький священник, жертва радянських репресій. Слуга Божий.
Життєпис[ред. | ред. код]
Мар'ян Кашуба народився 21 грудня 1909 року в селі Великі Гаї в сім'ї Григорія Кашуби і його дружини Марії з дому Решетуха. Навчався в народній школі в Тернополі і Тернопільскій українській гімназії (1920—1928[1], іспит зрілості склав 25 травня 1928 року[2]). Восени 1928 року вступив до Львівської духовної семінарії і розпочав навчання у Львівській богословській академії, яку закінчив у 1933 році. 5 березня 1933 року отримав священичі свячення з рук єпископа-помічника Львівського Никити Будки[3]. У 1934 році о. Мар'ян Кашуба став сотрудником церкви Різдва Христового у Тернополі.
З приходом радянської влади у вересні 1939 року на священника почались цькування НКВС і аби уникнути переслідування 1 червня 1940 року він перебрався на парафію в с. Дубівці, де отримав посаду адміністратора парафії[4]. Але там його теж знайшли і на 14 січня 1941 року закликали у фінансовий відділ начебто для з'ясування розмірів податку. 15 січня 1941 року о. Мар'ян Кашуба був заарештований НКВС і ув'язнений у Тернопільській тюрмі. 18 червня 1941 року засуджений Особливою Нарадою при Народному Комісарі Внутрішніх Справ СРСР до 5 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі. Перед приходом німців 28 червня 1941 року був розстріляний у Тернопільській тюрмі і похований у спільній могилі жертв більшовизму на міському кладовищі, що знаходиться на вул. Микулинецькій. Реабілітований 21 квітня 1989 року[5].
Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Мар'яна Кашуби до лику блаженних[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У 1920/1921 навчальному році навчався у Іб класі української гімназії в Тернополі: Звіт дирекції державної ґімназії з укр. викл. мовою в Тернополи за шкільний рік 1920/21. — Тернопіль 1921. — С. 19.
- ↑ ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 1в, спр. 434: Особова справа священика Кашуби Маріана, арк. 7 — Curriculum vitae.
- ↑ ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 1в, спр. 434: Особова справа священика Кашуби Маріана, арк. 3зв.
- ↑ ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 1в, спр. 434: Особова справа священика Кашуби Маріана, арк. 19.
- ↑ Кашуба Мар'ян Григорович [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.] // Реабілітовані історією… — С. 151.
- ↑ “Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру”. risu.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 13 травня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Головин Б. Кашуба Мар'ян Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 274. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Кашуба Мар'ян Григорович [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.] // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга п'ята / упор. О. Г. Бажан, Є. О. Гасай, П. З. Гуцал. — Тернопіль: ТзОВ «Тернограф», 2018. — С. 151.
- Лабінська-Снігур К. Вірні до кінця. Мученики й ісповідники віри ХХ століття. — Львів: Свічадо, 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-938-021-0
- Уніят В. // Історичні силуети. «Тернові долі» Олега Цетнарського (Останній бій УПА). — Тернопіль: «Рада», 2015. — 40 с.
- Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Народились 21 грудня
- Народились 1909
- Уродженці Великих Гаїв
- Померли 28 червня
- Померли 1941
- Померли в Тернополі
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Випускники Тернопільської української гімназії
- Випускники Львівської духовної семінарії УГКЦ
- Випускники Львівської богословської академії
- Священники УГКЦ
- Репресовані в СРСР
- Розстріляні НКВС
- Слуги Божі