Дубівці (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дубівці
Dubivci tern gerb.png Dubivci tern prapor.png
Герб Дубівців Прапор Дубівців
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Байковецька сільська громада
Код КОАТУУ 6125283101
Облікова картка Дубівці 
Основні дані
Перша згадка 1556
Населення 686[1] (на 1.01.2015)
Густота населення 375,36 осіб/км²
Поштовий індекс 47702
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°40′53″ пн. ш. 25°38′19″ сх. д. / 49.68139° пн. ш. 25.63861° сх. д. / 49.68139; 25.63861Координати: 49°40′53″ пн. ш. 25°38′19″ сх. д. / 49.68139° пн. ш. 25.63861° сх. д. / 49.68139; 25.63861
Середня висота
над рівнем моря
352 м
Водойми річка Гніздична
Відстань до
обласного центру
14 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Курники
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради с. Дубівці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47702
Карта
Дубівці. Карта розташування: Україна
Дубівці
Дубівці
Дубівці. Карта розташування: Тернопільська область
Дубівці
Дубівці
Мапа

CMNS: Дубівці у Вікісховищі

Дубівці́ — село в Україні, у Байковецькій сільській громаді Тернопільському районі Тернопільської області в західній частині України.

До 2015 року — центр Дубовецької сільської ради, до якого приєднано хутір Сіножати. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Байковецької сільської громади.

Населення за даними 2015 року становить 687 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі річки Гніздична, за 14 км від Тернополя та 7 км від найближчої залізничної станції Курники, на півночі Тернопільського району.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Попередній герб та прапор були затверджені 21 грудня 2017 р. рiшенням № 496 XXVIII сесії сільської ради VII скликання. Автори — С. Ткачов, К. Богатов.

У зеленому щиті з срібної хвилястої бази виходить фонтан води, супроводжуваний угорі срібним полум'яним мечем у стовб. Меч по сторонам супроводжується двома золотими дубовими гілками з жолудями. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша написи «ДУБІВЦІ» і «1556». Дубові гілки означають назву села, меч — символ церкви Архистратига Михаїла, хвиляста база і фонтан означають карстове джерело і озеро біля села.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене хвилясто горизонтально на дві смуги — зелену і білу — у співвідношенні 5:1. На верхній смузі в центрі вертикально поставлений білий полум'яний меч, обабіч якого по жовтій дубовій гілці з жолудями.

Опис Герба та Прапора, тлумачення символіки[ред. | ред. код]

Сучасна символіка села була затверджена. рiшенням сесії сільської ради.26 лютого 2021 року [2]

Опис Герба села Дубівці[ред. | ред. код]

Щит розділений двома косими хвилястими срібними перев’язями. У його верхній і нижній частинах на білому фоні розміщено золоті дубові листки з жолудями. Посередині на червоному тлі – основні елементи гербу Баклай. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша написи «ДУБІВЦІ» і «1556».

Опис Прапора села Дубівці[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене хвилястими смугами на три частини, які повторюють пропорції, кольори та елементи Герба.

Тлумачення символіки[ред. | ред. код]

У середній частині використано основні елементи гербу Баклай, до якого належав перший відомий власник села Костянтин Василь Острозький 1526/1527-1608) – руський (український) князь, магнат, воєнний, політичний і культурний діяч, меценат Великого Князівства Литовського. Дві перев’язі – це два джерела, які є на території села. Дубові листки з жолудями уособлюють назву населеного пункту. Корона означає статус населеного пункту.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Дубівців виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби та черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1556: згідно з люстрацією Галицького староства Дубівці належали К.-В. Острозькому.

У 1730-х роках були власністю Яна Собєського, 1890 — Тереси Стойовської.

У 1734 через Дубівці проходив гайдамацький загін Верлана.

У 1832 внаслідок епідемії холери померло багато жителів.

У 1934-39 у складі Ігровиця (гміна)

До Другої світової війни у селі активно діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», кооператива, сільські організації ОУН, УСРП, УНДО.

У березні 1944 в село увійшли танки Червоної армії під командуванням Бориса Кошечкіна.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 923 особи, з яких 408 чоловіків та 515 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 776 осіб[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 99,23 %
російська 0,51 %
польська 0,26 %

Релігія[ред. | ред. код]

Є дві церкви Святого Архістратига Михаїла, збудовані у 1906 та 2011 роках.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Встановлено:

  • пам'ятний знак на честь врятування села від посухи (1845)
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1898)
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969)
  • насипано символічну могилу УСС (1990).
  • пам'ятник Борцям за волю України (2014)

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 2 торговельні заклади, КАФЕ, сауна.

Туризм[ред. | ред. код]

У селі є карстові джерела, а також Карстове Дубівецьке озеро. У центрі села росте понад 400-літня липа. У Дубівцях записано низку казок, легенд та пісень, котрі увійшли до фольклорних збірників.[6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Душпастирював, архієпископ Іов (Василь Павлишин).

У 1940—1941 роках душпастирював отець Мар'ян Кашуба (1909—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.

З приходом радянської влади у вересні 1939 року на священника почались цькування НКВС і аби уникнути переслідування 1 червня 1940 року він перебрався на парафію в с. Дубівці, де отримав посаду адміністратора парафії. Але там його теж знайшли і на 14 січня 1941 року закликали у фінансовий відділ начебто для з'ясування розмірів податку. 15 січня 1941 року о. Мар'ян Кашуба був заарештований НКВС і ув'язнений у Тернопільській тюрмі. 18 червня 1941 року засуджений Особливою Нарадою при Народному Комісарі Внутрішніх Справ СРСР до 5 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі. Перед приходом німців 28 червня 1941 року був розстріляний у Тернопільській тюрмі і похований у спільній могилі жертв більшовизму на міському кладовищі, що знаходиться на вул. Микулинецькій. Реабілітований 21 квітня 1989 року.

  • проживала господарниця, громадська діячка Стефанія Бойцун.

У селі перебували польські літератори, громадські діячі Маврицій Гославський та Северин Гощинський (грудень 1831),художник Антоній Єзерський (1892), науковці Мілосав Чаркіч, Олег Шаблій, співачка, народна артистка України Софія Ротару, громадсько-політичні діячі Бонні Бернстрем, Леонід Кравчук, Анатолій Матвієнко, Іван Плющ, Такаші Хірано, Збігнєв Буяк, Леонід Бицюра[7], Пилип Іллєнко[7], Володимир Філіпов[8] та інші.

Тадей Кривенький

Тадей Кривенький[9] (псевдо Орел) (1925 с. Дубівці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 19 березня 1946 біля с. Пронятин, нині в межах м. Тернополя) — український військовик, член ОУН, стрілець УПА.

У лавах юнацтва ОУН від 1941 року, від 1944 — в підпіллі. Спочатку був політвиховником в одному з кущів району, взимку 1946 перейшов до куща «Лева».

19 березня 1946, заскочений радянським загоном у криївці, звів героїчний бій і, щоб не видати таємниць, застрелився.

Бібліографія[ред. | ред. код]

У 1996 видано книгу Володимира Ханаса «Історія села Дубівці. Частина 1».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Байковецька громада // Портал об'єднаних громад України.
  2. Про затвердження офіційної символіки Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та Положення про зміст, опис Гербів, Прапорів Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та порядок їх використання. bsr1653.gov.ua (ua). Процитовано 2021-10-12. 
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Дубівці. Вечір української пісні (uk-UA). Процитовано 2021-10-02. 
  7. а б #khanasv (неділя, 7 липня 2019 р.). Dubivci: Пилип Іллєнко та Леонід Бицюра відкрили кіномайданчик. Dubivci. Процитовано 2021-03-14. 
  8. #khanasv (вівторок, 30 січня 2018 р.). Dubivci: Знімальна група фільму "Червоний. Без лінії фронту". Dubivci. Процитовано 2021-03-12. 
  9. Володимир Ханас. Історія села Дубівці. Частина 1

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]