Маріуполіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріуполіт
Маріуполіт.

Маріуполіт (рос. мариуполит, англ. mariupolite, нім. Mariupolit m) — гірська порода, представлена комплексом різновидів нефелінових сієнітів, розповсюджена у Приазов'ї. Мінеральний склад з Жовтневого лужного масиву: альбіт, нефелін, егірин, лепідомелан, циркон, содаліт. Відношення K2O: Na2O=1:24. Забарвлення породи плямисте («ситцеве»).

За даними К.Шпильового маріуполіт містить Nb2O5 — 0,104; Та2О5 — 0,006; ZrO2 — 0,45 (в частках одиниці).

Польський геолог і мінеролог Ю. А. Морозевич, який працював у регіоні Півдня України, виділив 8 різновидів маріуполітів:

М. використовується у художніх каменерізних виробах.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Разработка технологии извлечения редких металлов из отходов обогащения мариуполитов / К. Л. Шпилевой, В. С. Белецкий, Р. Л. Попов, Л. А. Маклакова // Благородные и редкие металлы: тр. IV Междунар. конф. «БРМ–2003», Донецк, 22–26 сент. 2003 г. — Донецк, 2003. — С. 257—259.