Нефелін
| Нефелін | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2018 s.p. |
| Абревіатура | Nph[3] |
| Хімічна формула | (Na,K)AlSiO4 |
| Клас мінералу | Силікати |
| Підклас | Каркасні силікати |
| Nickel-Strunz 10 | 9.FA.05[4] |
| Група | Фельдшпатоїди |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий, сірий, коричневий, бурувато-сірий, червонувато-білий |
| Сингонія | гексагональна |
| Спайність | немає |
| Злам | раковистий |
| Твердість | 6 |
| Блиск | скляний, на зламі жирний |
| Колір риси | білий |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | nω = 1.529 - 1.546 nε = 1.526 - 1.542 |
| Подвійне променезаломлення | δ = 0.003 - 0.004 |
| Інші характеристики | |
| Радіоактивність | відсутня |
| Магнетизм | відсутній |
| Названо на честь | хмара (давньогрецька мова)[5] |
| Особливі характеристики | крихкий |
| Типова місцевість | Сомма[4] |
 Нефелін у Вікісховищі | |
Нефелін (англ. nepheline; нім. Nephelin (m); рос. нефелин; від грец. νεφέλη — хмара), або ж елеолі́т — породотвірний мінерал групи фельдшпатоїдів, класу силікатів, підкласу каркасних силікатів. Алюмосилікат натрію і калію каркасної будови. При розкладанні утворює пластинчастий кремнезем[6].
Синонім — елеоліт («масляний камінь»), різновид нефеліну — псевдосоміт.
Нефелін вперше був виявлений на стародавньому вулкані, розташованому на півдні Італії Монте Сомма, хребті вулканічного комплексу Сомма-Везувій у південно-західній італійській області Кампанія. Перший опис був у 1801 році французьким мінералогом і кристалографом Рене-Жуст Гаюй, який назвав мінерал на честь грецького слова νεφέλη Nephele, що означає «хмара». Назва посилається на властивість мінералу утворювати випадаючі хмари кремнезему, коли він розкладається в сильних кислотах.
- За Є. Лазаренком: KNa3[AlSiO4]4.
- За «Fleischer's Glossary» (2004)[7]: (Na, K) Al[SiO4]. Середній склад (ваг. %): Na2O — 16, Al2O3 — 33, K2O — 5-6 (до 12); SiO2 — 42. Домішки Са, Mg, Ti, Be, Rb, Ga.
Сингонія гексагональна. Спайності не має.
Утворює зернисті, іноді масивні агрегати, суцільні маси, окремі ідіоморфні кристали.
Густина 2,6.
Твердість 6.
Безбарвний або сірий з відтінками.
Блиск скляний, на зламі жирний.
Злам раковистий. Крихкий.
Утворюється при магматичних процесах і входить до складу багатьох лужних недонасичених SiO2 порід, особливо в магматитах, плутонітах, дайкових і ефузивних гірських породах. Нестійкий, заміщується цеолітами, канкринітом, содалітом, на земній поверхні вивітрюється і переходить у каолініт, карбонати.
Супутні мінерали: хлоантит, рамельсберґіт, анабергіт, шмальтин, сафлорит, барит, ґаленіт.
Асоціація: калійний польовий шпат, плагіоклаз, натрієві піроксени, натрієві амфіболи, лейцит, олівін, авгіт, діопсид.
Розповсюдження: Шварцвальд, Тюрингія (ФРН), Штирія (Австрія), Тува, Зах. Сибір (РФ), пров. Онтаріо (Канада). На Кольському півострові виявлені помітні виходи нефеліновмісних порід; знайдений у Норвегії та Південній Африці; в Лічфілді, в штатах Мен, Арканзас, Нью-Джерсі, США. Сієніти, знайдені поблизу Бенкрофта, Онтаріо, містять великі родовища нефеліну високої чистоти.
Є в межах Українського щита, у Приазов'ї, на Волині. Перспективна алюмінієва руда; використовують у хімічній промисловості. Збагачується флотацією.
Розрізняють:
- нефелінгідрат (лемберґіт);
- нефелін каліїстий (різновид нефеліну, який містить до 12 % K2O);
- нефелін літіїстий (застаріла назва евкриптиту — ортосилікату літію і алюмінію);
- нефелін-ортоклаз (псевдоморфози альбіту, ортоклазу й нефеліну по лейциту).
Нефелінові руди — комплексна сировина у виробництві глинозему, цементу, соди, поташу та сульфату калію. Відомо також про використання нефеліну у виробництві коагулянтів для очищення питної та стічних вод. В металургії нефелін використовують в якості розріджувача металургійних шлаків або для часткової заміни плавикового шпату при виплавленні сталі в конверторах. Перспективне використання нефелінових порід в скляній та керамічній галузях промисловості.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2018) — 2018.
- ↑ Hålenius U., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 42: New minerals and nomenclature modifications approved in 2018 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2018. — Vol. 82, Iss. 2. — P. 445–451. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2018.71
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Haüy R. J. Traité de Minéralogie — 1 — Paris: (untranslated), 1801. — Vol. 3. — P. 186.
- ↑ R.J.Haüy, 1800
- ↑ Mandarino, J. A. Fleischer's Glossary of Mineral Species 1999. Tuscon, Arizona (Mineralogical Record). ix + 225 pp (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2014. Процитовано 25 травня 2014.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нефелін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Нефелін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Nepheline / Handbook of Mineralogy.
- Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 423-426, 1042.
- Нефелін
- Нефеліновий цемент // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 133. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Mineralienatlas:Nephelin
- Mineralien-Lexikon — Nephelin
