Егірин
| Егірин | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1]  |
| IMA-номер | IMA1998 s.p. |
| Абревіатура | Aeg[2] |
| Хімічна формула | NaFe³⁺Si₂O₆[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DA.25 |
| Dana 8 | 65.1.3c.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[4] |
| Просторова група | просторова група C2/c[d][4] |
| Твердість | 6,3 ± 1 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Егір[5] |
| Типова місцевість | Låven islandd[6], Евре-Ейкерd[6] |
 Егірин у Вікісховищі | |
Егірин, акміт, (рос. эгирин, акмит; англ. aegirite, aegirine, acmite; нім. Ägirin n — силікат натрію і заліза ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів. Важливий породотвірний мінерал лужних комплексів.
Назва — від давньосканд. Ægir було названо на честь скандинавського бога моря Егіра, оскільки мінерал вперше був знайдений у Норвегії. Типовою місцевістю є Рундемір поблизу Конгсберг у фюльке Бускеру на півдні Норвегії і на острові Ловен у Лангесундсфьордені в провінції Вестфолл.
Мінерал із Рундеміра поблизу Недре Ейкера у провінції Вікен 1821 року вперше описав шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус та П. Стрем, які назвали його грецьким словом akmit, що означає "вістря", на основі переважно загостреної форми кристалів. У 1835 році зелений піроксен був знайдений на острові Ловен у Лангесуннсфьорді в провінції Вестфолл і названий Берцеліусом на честь Егіра — скандинавського бога моря. Коли було визнано, що обидва зразки належать до одного мінерального виду, було прийнято рішення використовувати назву Акміт як синонім мінералу Егірін у майбутньому.[7] Сьогодні мінерал Акміт розглядається як різновид егірину.
Іноді егірину також дають синонім шефферит[8]. Однак ця назва була присвоєна Підкомітетом IMA у 1988 році марганцевому сорту діопсиду, виявленому у шведському гірничодобувному співтоваристві в Лонгбані.
Хімічна формула: NaFe3+[Si2O6]. Домішки: Са, Mn, Fe2+, AI. Пов'язаний переходами з авгітом, діопсидом-геденбергітом (проміжні члени рядів егірин-авгіт, егірин-діопсид).
Утворює огранічні тверді розчини з жадеїтом. Іноді присутні домішки Ti, Nb, Zr, V, Be, також Sc (до 100—150 г/т), Cu, Ni, Co. Склад у % (Є.Лазаренко): Na2О — 13,4; Fe2О3 — 34,6; SiO2 — 52. Форми виділень: коротко- і довгопризматичні тонкоголчасті кристали, радіально-променисті агрегати («сонця»), рідше паралельно-жердинисті або сплутано-волокнисті (повстеподібні). Забарвлення від чорного і зеленувато-чорного до яскраво-зеленого. Іноді майже безбарвні.
Блиск скляний. Твердість 6-6,5. Густина 3,5-3,6.
Спайність довершена за призмою. Е. — характерний породоутворюючий мінерал лужних порід; особливо часто приурочений до полевошпатових і кварц-полевошпатових жил, пегматитів, альбітитів.
Зустрічається в зонах лужних полевошпатових метасоматитів з рідкіснометальним зруденінням, а також в ураноносних альбітитах, в товщах залізистих кварцитів, карбонатитах і пегматитах. Аутигенний мінерал у деяких сланцях і мергелях.
Асоціація: калійний польовий шпат, нефелін, рибекіт, арфведсоніт, енігматит, астрофіліт, катаплеїт, евдіаліт, серандит, апофіліт.
Поширений в лужних породах України, РФ (Хібіни, Урал, Тува, Прибайкалля), країн Середньої Азії, Скандинавії, в Канаді, Португалії тощо. Найбільші родовища розташовані на південному сході Африки (Маунт-Малосса, Малаві) та Кольському півострові (Хібінський та Ловозерський масиви, РФ).
В Україні — Український кристалічний щит, а також у Приазов'ї в складі гірської породи «маріуполіт».
Потенційне джерело отримання скандію. Використовується в будівничій промисловості як декоративний камінь.
Розрізняють:
- егірин-авгіт,
- егірин-геденберґіт (мінерал, проміжний за складом між егірином і геденберґітом);
- егірин-діопсид (егірин-авгіт);
- егірин-жадеїт (мінерал, проміжний за складом між егірином і жадеїтом);
- егірин хромистий (різновид егірину, яка містить до 2 % Cr2O3);
- акміт — бурий різновид егірину.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/aegirine.pdf
- ↑ а б Berzelius J. J. untitled note on aegirine // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Geognosie, Geologie und Petrefaktenkunde / Hrsg.: K. C. von Leonhard, H. G. Bronn, G. von Leonhard — Stuttgart: E. Schweizerbart's[che] Verlagshandlung, 1835. — Vol. 1835. — S. 184–185. — ISSN 0934-7097
- ↑ Tore Prestvik, Calvin G. Barnes: A new occurrence of aegirine in Norway. In: Norwegian Journal of Geology. Band 87, 2007, ISSN 0029-196X, S. 451–456 (foreninger.uio.no [PDF; 1,2 MB; abgerufen am 12. Januar 2020]).
- ↑ Schefferite. In: mindat.org. Hudson Institute of Mineralogy, abgerufen am 12. Januar 2020 (englisch). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 10 червня 2022.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Егірин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Егірин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Aegirine\ Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/aegirine.pdf [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 364-366.
- Mindat [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Aegirine — Webmineral [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Mineral Galleries
- Егірин у базі catalogmineralov.ru [Архівовано 30 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Егірин у базі webmineral.com [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |