Марія Вікторія Гамільтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Вікторія Гамільтон
англ. Mary Victoria Hamilton
Undated image of Lady Mary Victoria Douglas-Hamilton, (1850-1922) future Hereditary Princess of Monaco.jpg
Марія Вікторія Гамільтон на портреті пензля Ф.К.Вінтерхальтера, 1865
Народилася 11 грудня 1850(1850-12-11)
Палац Гамільтонів, Ланаркшир, Шотландія
Померла 14 травня 1922(1922-05-14) (71 рік)
Будапешт, Королівство Угорщина
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Ім'я при народженні Марія Вікторія
Рід Гамільтони
Батько Вільям Гамільтон, 11-й герцог Гамільтон
Мати Марія Амалія Баденська
Брати, сестри  • Вільям Гамільтон, 12-й герцог Гамільтон
Чоловік 1) Альбер Грімальді
2) Тассіло Фештетич фон Тольна
Діти Від першого шлюбуː Луї
Від другого шлюбуː Марія Матильда, Дьйордь, Александра, Карола Фредеріка

Марія Вікторія Гамільтон (англ. Mary Victoria Hamilton), також Марія Вікторія Дуглас-Гамільтон (англ. Mary Victoria Douglas- Hamilton), (нар. 11 грудня 1850 — пом. 14 травня 1922) — шотландська аристократка з роду Гамільтонів, донька 11-го герцога Гамільтона Вільяма та баденскої принцеси Марії Амалії, дружина спадкоємного принца Монако Альбера Грімальді, а після аннулювання шлюбу — угорського графа Тассіло Фештетича фон Тольна. Матір князя Монако Луї ІІ.

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Вікторія народилася 11 грудня 1850 року у замку Гамільтонів у Ланаркширі. Вона була третьою дитиною та єдиною донькою в родині маркіза Вільяма Дугласа та його дружини Марії Амалії Баденської. Хрещеною матір'ю новонародженої стала королева Вікторія. Дівчинка мала старших братів Вільяма та Чарльза Георга. Мешкало сімейство зазвичай у замку Бродік на острові Арран.

У серпні 1852 року її батько успадкував титул герцога Гамільтона, і родина переїхала до палацу Гамільтонів у Ланаркширі.

Коли Марії Вікторії було 12, її батько раптово помер у Парижі від серцевого нападу. Матір надалі мешкала на віллі Стефанія у Баден-Бадені.

Марія Вікторія із Альбером Грімальді

У віці 18 років Марія Вікторія взяла шлюб із спадкоємцем престолу Монако Альбером Грімальді, своїм однолітком. Пара познайомилась у серпні 1869 року на балу, який давали імператор Наполеон III та імператриця Євгенія. Союз влаштувала бабуся нареченого Марія Кароліна Жибер де Ламец, яка спочатку мала намір одружити онука із британською принцесою Марією Аделаїдою Кембриджською.[1] Гамільтони, які за фінансовим становищем були багатшими за Грімальді, були вражені статусом незалежності Монако, як дуже маленької, але суверенної держави. Весілля відбулося 23 вересня 1869 року у шато де Марше на півночі Франції, яке знаходилося у володінні монакського дому. Існує версія, згідно якої Марія Вікторія з ранніх років була знайома з угорським шляхтичем, графом Тассіло Фештетичем фон Тольна, який був закоханим у неї, і під час церемонії вінчання на питання священника відповіла «Ні».[2] Шлюб виявився нещасливим. Марія Вікторія вважала чоловіка вродливим, але сама йому не надто подобалася, оскільки, не зважаючи на визнану красу, він знаходив її «пустоголовою».[3] Дуже скоро він почав ставитися до неї із відкритою зневагою, що межувала із жорстокістю. До того ж середнезмномор'я було надто не схожим на рідну Шотландію принцеси. За кілька місяців, у січні 1870, вагітна Марія Вікторія залишила чоловіка і разом з матір'ю оселилися в Баден-Бадені. Там вона і народила їхнього єдиного синаː

  • Луї (18701949) — князь Монако у 19221949 роках, був одруженим із французькою комедійною акторкою Жислен Домманже, мав позашлюбну доньку Шарлотту.

До 10 років син із батьком не зустрічався. У 1878 принцеса подала позов до Конгрегації Папської ради щодо анулювання її шлюбу, обумовлюючи це, в тому числі тим, що її мати чинила тиск, аби вона погодилася стати дружиною принца Монако, в іншому випадку вона не зробила б цього з власної волі. Однак, оскільки від союзу була народжена дитина, питання було серйозним, і Папа призначив спеціальний комітет кардиналів для розгляду справи. На початку травня 1879 року відбулося засідання комітету, де, ознайомившись із представленими документами, було заявлено, що вимога позивача задоволена, і шлюб визнано недійсним. Рішення викликало здивування, і Папа відмовився його підтвердити на тій підставі, що справа відповідача не була представлено з достатньою ретельністю. Дотримуючись звичайного правила в таких випадках, Папа призначив нову комісію для повторного розгляду справи. 3 січня 1880 року шлюб було аннульовано римською курією. Дитина була визнана легітимною.[4] 28 липня 1880 правлячий князь Монако Карл III своїм указом розірвав цивільний шлюб подружжя.[5]

Граф Тассіло Фештетич фон Тольна, 1897

Муж цими двома подіями Марія Вікторія взяла другий шлюб із графом Тассіло Фештетичем фон Тольна. Весілля відбулося 2 червня 1880 у Будапешті. Нареченим було по 30 років. У подружжя народилося четверо дітей.

  • Марія Матильда (18811953) — дружина князя Карла Еміля цу Фюрстенберга, мала п'ятеро дітей;
  • Дьйордь (18821941) — угорський політик та дипломат,[6] був одружений із графинею Марією фон Хаугвіц, мав єдиного сина;
  • Александра (18841963) — дружина принца Карла Отто цу Віндіш-Грец, а після його смерті — принца Ервіна цу Гогенлое-Шиллінгсюрста, мала трьох дітей;
  • Карола Фредеріка (18881951) —дружина барона Оскара Гауча фон Франкентурна,[7] дітей не мала.[8]

Перший час пара мешкала у Баден-Бадені. У 1883 році Тассіло успадкував володіння батька у Берзенце та Чургой із замком Фештетичей, а за кілька місяців  — і дядька, із палацом Фештетичей у Кестхеї, де він відразу почав відновлювальні роботи. Марія Вікторія керувала розширенням та покращенням палацу та його садів. У палаці надалі зберегалися портрети численних членів її сім'ї, в тому числі один з портретів батька в повному шотландському національному костюмі. По обидва боки від головного входу знаходилися гербові опори з гербами леді Марії та її чоловіка. Бібліотека «Гелікон» в палаці містила багато робіт, які були привезені до Кестхею Марією Вікторією з колекцій її батька та брата з Гамільтонівського палацу. Також, як посаг, вона привезла із собою меблі, які успадкувала від бабусі Сюзан Бекфорд.[9] У 1887 році перебудова палацу у Кестхеї була завершена[10] і він став головною резиденцією родини, де вони приймали принца Уельського разом із герцогом Гамільтоном, короля Саксонії Альберта, ерцгерцога Франца Фердинанда.[11]

Палац Фештетичей у Кестхеї

У квітні 1887 року замок Фештетечей у Берзенці навідав кронпринц Австрії Рудольф, який знаходився на полюванні.[12] До 1888 року Марія Вікторія щорічно навідувала матір на віллі Стефанія у Баден-Бадені. Родина також часто подорожувала Європою. Тассіло був відомим спортсменом, заводчиком і мисливцем.[13] У 1911 році австрійський імператор Франц Йосиф I дарував йому титул принца із предикатом Ваша Світлість.

Під час Першої світової війни, завдяки своєму британському походженню, Марії Вікторії вдалося зберегти родинну нерухомість в Угорщині від пограбування.[14]

Вона померла 14 травня 1922 року у Будапешті. Після її смерті чоловік звелів збудувати родинний мавзолеї у Кестхеї на березі озера Балатон. Тимчасово принцеса була похована у парафіяльній церкві Кестхея, а у 1925 році її прах було перенесено до мавзолею. Тассіло Фештетич фон Тольна пішов з життя за одинадцять років після дружини. Похований поруч.[15]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Наразі Тассіло Фештетича фон Тольна шанують як «найбільшого угорського аристократа»,[16] а замок в Кестхеї є найвідвідуванішим замком Угорщини.[17]

Титули[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Арчібальд Гамільтон
9thDukeOfHamilton.jpg
 
Гарріет Стюарт
 
Вільям Бекфорд
William (Thomas) Beckford.jpg
 
Маргарет Гордон
 
Карл Людвіг Баденський
Karel Lodewijk van Baden aka Karl Ludwig von Baden aka Margrave Charles Louis of Baden.jpg
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
AmalieHesse-Darmstadt.jpg
 
Клод де Богарне
 
Клаудіна де Лізей-Марнезія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександр Гамільтон
Portrait of Alexander Hamilton Wellcome M0009770.jpg
 
 
 
 
 
Сюзан Еуфімія Бетфорд
 
 
 
 
 
Карл Баденський
KarelBaden.jpg
 
 
 
 
 
Стефанія де Богарне
Stéphanie de Beauharnais 1815.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільям Гамільтон
William Alexander, 11th Duke of Hamilton.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Амалія Баденська
Marie Amelie of Baden.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Вікторія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Марія Кароліна Жибер де Ламец [1] (англ.)
  2. Найвідоміші закохані пари Балатона [2] (угор.)
  3. Леді Марія Вікторія Гамільтон, спадкоємна принцеса Монако [3] (англ.)
  4. Збірка статей про Марія Вікторію Гамільтон [4] (англ.)
  5. Дім Грімальді [5] (англ.)
  6. Угорський біографічний словник. Дьйордь Фештетич [6] (угор.)
  7. Син міністра-президента Цислейтанії Пауля Ґауча фон Франкентурна
  8. Карола Фредеріка Фештетич фон Тольна [7] (нім.)
  9. Інтер'єр Кестхея [8] (угор.)
  10. Конезаводчики Фештетичи [9] (угор.)
  11. Короткі біографії. Тассіло Фештетич [10] (угор.)
  12. Замок Фештетичей у Берзенці [11] (угор.)
  13. Угорський біографічний словник. Тассіло Фештетич фон Тольна [12] (угор.)
  14. Архіви Дугласів. Марія Вікторія Гамільтон [13] (англ.)
  15. Портал Кестхея. Мавзолей Фештетичей [14] (угор.)
  16. Замок Кестхея. Родина Фештетичей [15] (угор.)
  17. Портал Кестхею. Замок Фештетичей [16] (угор.)

Література[ред. | ред. код]

  • Bettina Grosse de Cosnac: Der Clan von Monaco. Geschichte und Gegenwart der Grimaldis. Hamburg/ Wien 2002.
  • Wrangel, F.U., Die Souveränen Fürstenhäuser Europas, Stockholm, 1898
  • Perthes, Justus, Hof-Kalender 1912, Gotha 1912

Посилання[ред. | ред. код]