Масове знищення українських кобзарів та лірників

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ма́сове зни́щення украї́нських кобзарі́в та лі́рників — репресія, вчинена державними органами СРСР проти українських народних співців та музикантів.

Розстріл після З'їзду народних співців[ред.ред. код]

Микола Литвин у своїй книзі «Як більшовики „вибивали колом закобзарену психіку“ українського народу» зазначає, що на початку грудня 1930 року в Харківському оперному театрі відбувся З'їзд народних співців Радянської України, де були присутні 337 делегатів. Метою З'їзду було залучення народних співців до оспівування соціалістичного будівництва[1].

Після З'їзду незрячих співців повантажили до ешелону і підвезли до околиць станції Козача Лопань. Все це пояснювали поїздкою на З'їзд народних співців народів Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що мав відбутися у Москві. Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї. Співців і їхніх поводирів вишикували в одну шеренгу і ростріляли, тіла загиблих закидали вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд[1].

За словами Костя Черемського, збереглися документи протоколу про скликання кобзарського З'їзду у Харкові. Ідея про його проведення з'явилася ще у 1927 році. В архівах[Де?] збереглися анкети учасника З'їзду, листування співробітників НКВС УРСР із членами оргкомітету. Про невідоме зникнення кобзарів свідчить і облік кобзарів за 1939 рік, коли на Всеукраїнську нараду кобзарів і лірників з'явилося зо два десятки кобзарів, а на з'їзд початку 30-х прибуло понад 300 незрячих музик. Про це свідчать спогади харківського кобзаря Анатолія Парфіненка[2].

На думку канадського історика Сергія Єкельчика, розстріл кобзарів біля Козачої Лопані є міфом, який, однак, відображає сталінську політику[3].

Фільмографія[ред.ред. код]

У 2014 році в Україні було знято фільм «Поводир, або Квіти мають очі», де показана сцена зі знищенням кобзарів і лірників. Проте ця подія сталася за задумом режисера 1934 року[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Розстріляний з'їзд кобзарів. Микола Литвин. — Переглянуто: 12 січня 2015
  2. Володимир Носков. «Якщо не журналістом, то кобзарем» // Радіо Свобода — Переглянуто:12 січня 2015
  3. а б Розмова про кіно: Чи можна зняти серіал про Бандеру і як боротися з російським «милом»? — Переглянуто: 12 січня 2015