Махмуд Ахмадінежад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Махмуд Ахмадінежад
перс. محمود احمدی‌نژاد
Махмуд Ахмадінежад перс. محمود احمدی‌نژاد‎

Час на посаді:
3 серпня 2005 — 4 серпня 2013
Попередник Мохаммад Хатамі
Наступник Хассан Рухані

Народився 28 жовтня 1956(1956-10-28) (59 років)
Арадан, Іран
Громадянство Іран Іран
Національність перс
Релігія Іслам шиїтської-двонадесятницької течії

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Махму́д Ахмадінежа́д (перс. محمود احمدی‌نژاد‎, (нар. 28 жовтня 1956, Арадан, Іран) — іранський державний діяч, 6-й президент Ісламської республіки Іран (2005-2013).

До обрання президентом країни Ахмадінежад був губернатором двох провінцій, а пізніше мером столиці — Тегерана.

Біографія[ред.ред. код]

Був одним із семи дітей у родині коваля, яка мешкала в селищі Арадан, біля м. Гармсар на північному сході країни. Коли Махмуду виповнився рік, його сім'я переїхала до Тегерану. В столиці закінчив середню школу, 1976 року вступив до університету на факультет інженерії. Здобув інженерну освіту (докторський ступінь за фахом «дорожній рух і транспорт»).

Під час правління шаха Ірану Ахмадінежад приєднався до ісламської опозиції і пізніше брав участь у Іранській революції. Під час революційних подій, як стверджують, він брав участь у захопленні американського посольства у Тегерані у 19791981 роках. Сам Ахмадінежад не підтверджує цих чуток, а інших доказів його участі у цих подіях не збереглося. Під час Ірано-Іракської війни записався добровольцем у армію і став членом елітного підрозділу Революційної Гвардії Ірану, де дослужився до рангу командира підрозділу.

Після закінчення війни його було призначено мером м. Маку, а потім м. Хой в провінції Західний Азербайджан. Упродовж двох років також був губернатором провінції Курдистан на заході країни. Пізніше його було знову призначено губернатором провінції Ардабіль. За час його головування на чолі цієї провінції Ахмадінежада було визнано найкращим губернатором країни. 1997 року він закінчив свій термін на посту губернатора провінції Ардабіль і переїхав до Тегерана, де Ахмадінежад працював науковим співробітником у Тегеранському технологічному університеті.

2000-ні — мер та президент[ред.ред. код]

2003 року його було обрано мером Тегерана. На чолі міста позакривав мережі західних ресторанів швидкої їжі, ввів заборону західної музики і фільмів. До 2005 року Ахмадінежад вів досить скромне життя: мешкав у простій трикімнатній квартирі у Тегерані і їздив на роботу на старій побитій машині. Він також друкувався у праворадикальній іранській пресі. Простий стиль життя та працьовитість здобули йому популярність серед мешканців столиці. 2005 року під час президентських виборів він випередив шістьох інших кандидатів і його було обрано президентом країни.

На посаді президента Ірану Ахмадінежад висловлювався дуже критично у бік Сполучених Штатів та Ізраїлю. Основою його внутрішньої та зовнішньої політики був намір продовжувати досліди в галузі ядерних технологій та будувати ядерні реактори в країні. Уряд країни та сам Ахмадінежад стверджували, що ядерні реактори будувалися для мирного використання ядерної технології у виробництві електроенергії, проте низка країн висловила занепокоєння, побоюючись використання ядерних технологій для озброєння. Результатом суперечок між Іраном і деякими країнами стало запровадження санкцій проти Ірану. Попри це, більшість іранців підтримували внутрішню та зовнішню політику Ахмаденіжада.

На виборах 2009 року його суперником був Мір-Хоссейн Мусаві. Хоча офіційні результати виборів були на користь Ахмедінеджада, чимало громадян не погодилися з ними, що спричинило до тривалих масових акцій протесту.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]