Хассан Рухані

Хассан Рухані; перс. حسن روحانی‎
	;
7-й президент Ірану
Нині на посаді
На посаді з	4 серпня 2013
Попередник	Махмуд Ахмадінежад
Член Ради експертів
Нині на посаді
На посаді з	1999
член Ради доцільності
член Вищої ради національної безпеки
голова Центру стратегічних досліджень Ірану
Народився	12 листопада 1948 (68 років); Сорхе, провінція Семнан, Іран
Громадянство	Іран
Національність	перс
Релігія	Іслам шиїтської течії
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

Хассан Рухані^[1]^[2] (перс. ‌حسن روحانی‎), ім'я при народжені Хассан Ферідон (перс. ‌حسن فریدون‎; нар. 12 листопада 1948, Сорхе, провінція Семнан, Іран) — іранський політик та муджтахід, президент Ірану. Член Ради експертів з 1999,^[3] член Ради доцільності з 1991,^[4] член Вищої ради національної безпеки з 1989,^[5] та голова Центру стратегічних досліджень з 1992.^[6]

Зміст

1 Життєпис
- 1.1 Президентські вибори 2013
- 1.2 Президентські вибори 2017
2 Діяльність
- 2.1 Вища рада національної безпеки
- 2.2 Відлига у міжнародних відносинах
3 Погляди
- 3.1 Заперечення Голокосту
4 Примітки
5 Див. також
6 Посилання

Життєпис[ред. • ред. код]

Був заступником спікеру Меджлісу іранського народу (парламенту), секретарем Верховної ради національної безпеки у 1989—2005.^[6] Перебуваючи на цій посаді, очолював команду переговорників стосовно ядерної програми на переговорах EU-3 (з представниками Великої Британії, Франції та Німеччини).^[7]^:138

Президентські вибори 2013[ред. • ред. код]

7 травня 2013 року подав документи на реєстрацію кандидатом на виборах Президента Ірану 2013.^[8]^[9] Він пообіцяв підготувати «хартію з прав людини», відновити економіку та поліпшити стосунки з країнами Заходу.^[10]^[11]^[12]

14 червня відбувся перший тур президентських виборів в Ірані, на якому перемогу здобув Рухані. Він набрав більше половини (50,71 %; 18 613 329) голосів, що робить непотрібним другий тур. 3 серпня відбулася інавгурація новообраного президента^[13].

Президентські вибори 2017[ред. • ред. код]

Див. також: Президентські вибори в Ірані 2017

Х.Рухані переміг на президентських виборах, що відбулись 19 травня 2017 року. За попередньою інформацією він набирає 58.5 % голосів виборців або 23.5 млн з 41 млн усіх бюлетенів. Найближчого конкурента консерватора Ебрахіма Раїса підтримали 15.7 мільйонів виборців^[14].

Діяльність[ред. • ред. код]

Вища рада національної безпеки[ред. • ред. код]

За даними розслідування, проведеного аргентинськими слідчими, рішення про здійснення терористичного акту в єврейському культурному центрі в Буенос-Айресі, який забрав життя 85 осіб, було ухвалене в окремому комітеті Вищої ради національної безпеки Ірану. На той час секретарем Ради був Рухані і він також входив до складу комітету, на якому було ухвалене це рішення^[15].

Відлига у міжнародних відносинах[ред. • ред. код]

За участю Хассана Рухані влітку 2015 підписана угода зі Спільного всеосяжного плану дій стосовно ядерної програми Ірану. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій^[16].

На початку 2016 вирушив з офіційними візитами до Італії та Франції — перший візит президента Ірану до Європи за 16 років^[17].

В понеділок, 25 січня, були укладені договори з будівництва нафтогонів вартістю $4-5 млрд з компанією Saipem («дочка» Eni), угоди на суму до €5,7 млрд зі сталеварним підприємством Danieli, та до €4 млрд на інфраструктурні проекти з Condotte d'Acqua. Також на офіційний обід з Рухані прибули очільники фірми Eni та автовиробника Fiat Chrysler Automobiles. На вимогу іранської сторони вино не подавали. Оскільки французька сторона відмовилась від цієї умови, офіційного обіду в Парижі не буде^[16]. Також під час відвідання іранською делегацією Капітолійських музеїв були прикриті всі оголені статуї^[18], хоча сам Рухані зазначив, що не просив цього робити^[19].

У вівторок, 26 січня 2016, прийнятий Папою Франциском у Ватикані. Останній раз Папа приймав президента Ірану в 1999 — Іван Павло II прийняв Мохаммада Хатамі^[20].

28 січня 2016 з офіційним візитом прибув до Франції. В Парижі були підписані численні угоди та анонсовано про створення спільних підприємств. Зокрема, була підписана угода на придбання 118 літаків Airbus, серед них: 73 далекомагістральних і 45 середньомагістральних, в тому числі A380^[21]. Угода має набрати чинності тільки після повного зняття санкцій з Ірану. Оцінки її вартості коливаються в межах $16-$27 млрд. Автовиробник PSA Peugeot Citroen погодився створити разом з іранською Khodro спільне підприємство з виробництва машин неподалік Теграну, що має отримати €400 млн інвестицій в наступні 5 років. Також будівельна група Bouygues та оператор аеропортів ADP погодились розширити Тегеранський аеропорт, а фірма Vinci має розробити та побудувати нові термінали в аеропортах Машхаду та Ісфахану. Total заявила про намір купляти 200 тис. барелів нафти щодоби^[22].

Проте, не всі угоди остаточні, а їхнє виконання залежить від додаткових умов^[22].

На тлі візиту Рухані в Парижі відбулись акції протесту, в яких взяло участь до 3 000 осіб^[23].

Погляди[ред. • ред. код]

Заперечення Голокосту[ред. • ред. код]

Див. також: Заперечення Голокосту

В інтерв'ю телеканалу CNN у вересні 2013 свідомо ухилився від визнання Голокосту геноцидом євреїв. Спершу його слова були перекладені невірно, але з точнішого перекладу, зокрема іранської інформаційної агенції Фарс, випливало, що Рухані вдався до тактики «м'якого» заперечення^[24]^[25]^[26]^[27].