Хассан Рухані

Хассан Рухані; перс. حسن روحانی‎
	;
7-й президент Ірану
Нині на посаді
На посаді з	4 серпня 2013
Попередник	Махмуд Ахмадінежад
Народився	12 листопада 1948 (67 років); Іран
Громадянство	Іран
Національність	перс
Релігія	Іслам шиїтської течії
	Медіафайли у Вікісховищі

Хассан Рухані^[1]^[2] (перс. ‌حسن روحانی‎), ім'я при народжені Хассан Ферідон (перс. ‌حسن فریدون‎; нар. 12 листопада 1948) — іранський політик та муджтахід, президент Ірану. Член Ради експертів з 1999 року,^[3] член Ради доцільності з 1991 року,^[4] член Вищої ради національної безпеки з 1989 року,^[5] та голова Центру стратегічних досліджень з 1992 року.^[6]

Зміст

1 Життєпис
2 Діяльність
- 2.1 Вища рада національної безпеки
- 2.2 Відлига у міжнародних відносинах
3 Погляди
- 3.1 Заперечення Голокосту
4 Примітки
5 Див. також
6 Посилання

Життєпис[ред. • ред. код]

Був заступником спікеру Меджлісу іранського народу (парламенту), секретарем Верховної ради національної безпеки з 1989 до 2005 року.^[6] Перебуваючи на цій посаді, очолював команду переговорників стосовно ядерної програми на переговорах EU-3 (з представниками Великої Британії, Франції та Німеччини).^[7]^:138

7 травня 2013 року подав документи на реєстрацію кандидатом на виборах Президента Ірану 2013 року.^[8]^[9] Він пообіцяв підготувати «хартію з прав людини», відновити економіку та поліпшити стосунки з країнами Заходу.^[10]^[11]^[12]

14 червня відбувся перший тур президентських виборів в Ірані, на якому перемогу здобув Рухані. Він набрав більше половини (50,71%; 18 613 329) голосів, що робить непотрібним другий тур. 3 серпня відбудеться інавгурація новообраного президента^[13].

Діяльність[ред. • ред. код]

Вища рада національної безпеки[ред. • ред. код]

За даними розслідування, проведеного аргентинськими слідчими, рішення про здійснення терористичного акту в єврейському культурному центрі в Буенос-Айресі, який забрав життя 85 осіб, було ухвалене в окремому комітеті Вищої ради національної безпеки Ірану. На той час секретарем Ради був Рухані і він також входив до складу комітету, на якому було ухвалене це рішення^[14].

Відлига у міжнародних відносинах[ред. • ред. код]

За участю Хассана Рухані влітку 2015 року була підписана угода зі Спільного всеосяжного плану дій стосовно ядерної програми Ірану. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій^[15].

На початку 2016 року Хассан Рухані вирушив з офіційними візитами до Італії та Франції — перший візит президента Ірану до Європи за 16 років^[16].

В понеділок, 25 січня, були укладені договори з будівництва нафтогонів вартістю $4-5 млрд з компанією Saipem («дочка» Eni), угоди на суму до €5,7 млрд зі сталеварним підприємством Danieli, та до €4 млрд на інфраструктурні проекти з Condotte d'Acqua. Також на офіційний обід з Рухані прибули очільники фірми Eni та автовиробника Fiat Chrysler Automobiles. На вимогу іранської сторони вино не подавали. Оскільки французька сторона відмовилась від цієї умови, офіційного обіду в Парижі не буде^[15]. Також під час відвідання іранською делегацією Капітолійських музеїв були прикриті всі оголені статуї^[17], хоча сам Рухані зазначив, що не просив цього робити^[18].

У вівторок, 26 січня 2016 року, Хассан Рухані був прийнятий Папою Франциском у Ватикані. Останній раз Папа приймав президента Ірану в 1999 році — Іван Павло II прийняв Мохаммада Хатамі^[19].

28 січня 2016 року Рухані з офіційним візитом прибув до Франції. В Парижі були підписані численні угоди та анонсовано про створення спільних підприємств. Зокрема, була підписана угода на придбання 118 літаків Airbus, серед них: 73 далекомагістральних і 45 середньомагістральних, в тому числі A380^[20]. Угода має набрати чинності тільки після повного зняття санкцій з Ірану. Оцінки її вартості коливаються в межах $16-$27 млрд. Автовиробник PSA Peugeot Citroen погодився створити разом з іранською Khodro спільне підприємство з виробництва машин неподалік Теграну, що має отримати €400 млн інвестицій в наступні 5 років. Також будівельна група Bouygues та оператор аеропортів ADP погодились розширити Тегеранський аеропорт, а фірма Vinci має розробити та побудувати нові термінали в аеропортах Машхаду та Ісфахану. Total заявила про намір купляти 200 тис. барелів нафти щодоби^[21].

Проте, не всі угоди остаточні, а їхнє виконання залежить від додаткових умов^[21].

На тлі візиту Рухані в Парижі відбулись акції протесту, в яких взяло участь до 3 тис. чоловік^[22].

Погляди[ред. • ред. код]

Заперечення Голокосту[ред. • ред. код]

Див. також: Заперечення Голокосту

В інтерв'ю телеканалу CNN у вересні 2013 року Хассан Рухані свідомо ухилився від визнання Голокосту геноцидом євреїв. Спершу його слова були перекладені невірно, але з точнішого перекладу, зокрема іранської інформаційної агенції Фарс, випливало, що Рухані вдався до тактики «м'якого» заперечення^[23]^[24]^[25]^[26].