Хассан Рухані
| Хассан Рухані перс. حسن روحانی | |
|---|---|
| перс. حسن روحانى | |
 | |
7-й президент Ірану | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 4 серпня 2013 |
| Попередник | Махмуд Ахмадінежад |
Член Ради експертів | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 1999 |
член Ради доцільності | |
член Вищої ради національної безпеки | |
голова Центру стратегічних досліджень Ірану | |
| Народився | 12 листопада 1948[1][2] (71 рік) Сорхе, Семнан, Іран |
| Громадянство |  Іран |
| Національність | перс |
| Релігія | Іслам шиїтської течії |
| rouhani.ir president.ir | |
|
| |
|
| |
Хассан Рухані[3][4] (перс. حسن روحانی), ім'я при народжені Хассан Ферідон (перс. حسن فریدون; нар. 12 листопада 1948, Сорхе, провінція Семнан, Імперська Держава Іран) — іранський політик та муджтахід, президент Ірану. Член Ради експертів з 1999,[5] член Ради доцільності з 1991,[6] член Вищої ради національної безпеки з 1989,[7] та голова Центру стратегічних досліджень з 1992.[8]
Життєпис[ред. | ред. код]
Був заступником спікеру Меджлісу іранського народу (парламенту), секретарем Верховної ради національної безпеки у 1989—2005.[8] Перебуваючи на цій посаді, очолював команду переговорників стосовно ядерної програми на переговорах EU-3 (з представниками Великої Британії, Франції та Німеччини).[9]
Президентські вибори 2013 року[ред. | ред. код]
7 травня 2013 року подав документи на реєстрацію кандидатом на виборах Президента Ірану 2013.[10][11] Він пообіцяв підготувати «хартію з прав людини», відновити економіку та поліпшити стосунки з країнами Заходу.[12][13][14]
14 червня відбувся перший тур президентських виборів в Ірані, на якому перемогу здобув Рухані. Він набрав більше половини (50,71 %; 18 613 329) голосів, що робить непотрібним другий тур. 3 серпня відбулася інавгурація новообраного президента[15].
Президентські вибори 2017 року[ред. | ред. код]
Хассан Рухані переміг на президентських виборах, що відбулись 19 травня 2017 року. За попередньою інформацією він набирає 58.5 % голосів виборців або 23.5 млн з 41 млн усіх бюлетенів. Найближчого конкурента консерватора Ебрахіма Раїса підтримали 15.7 мільйонів виборців[16].
Діяльність[ред. | ред. код]
Вища рада національної безпеки[ред. | ред. код]
За даними розслідування, проведеного аргентинськими слідчими, рішення про здійснення терористичного акту в єврейському культурному центрі в Буенос-Айресі, який забрав життя 85 осіб, було ухвалене в окремому комітеті Вищої ради національної безпеки Ірану. На той час секретарем Ради був Рухані і він також входив до складу комітету, на якому було ухвалене це рішення[17].
Відлига у міжнародних відносинах[ред. | ред. код]
За участю Хассана Рухані влітку 2015 підписана угода зі Спільного всеосяжного плану дій стосовно ядерної програми Ірану. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій[18].
На початку 2016 вирушив з офіційними візитами до Італії та Франції — перший візит президента Ірану до Європи за 16 років[19].
В понеділок, 25 січня, були укладені договори з будівництва нафтогонів вартістю $4–5 млрд з компанією «Saipem» («дочка» Eni), угоди на суму до €5,7 млрд зі сталеливарним підприємством Danieli, та до €4 млрд на інфраструктурні проекти з «Condotte d'Acqua». Також на офіційний обід з Рухані прибули очільники фірми Eni та автовиробника Fiat Chrysler Automobiles. На вимогу іранської сторони вино не подавали. Оскільки французька сторона відмовилась від цієї умови, офіційного обіду в Парижі не буде[18]. Також під час відвідання іранською делегацією Капітолійських музеїв були прикриті всі оголені статуї[20], хоча сам Рухані зазначив, що не просив цього робити[21].
У вівторок, 26 січня 2016, прийнятий Папою Франциском у Ватикані. Останній раз Папа приймав президента Ірану в 1999 — Іван Павло II прийняв Мохаммада Хатамі[22].
28 січня 2016 з офіційним візитом прибув до Франції. В Парижі були підписані численні угоди та анонсовано про створення спільних підприємств. Зокрема, була підписана угода на придбання 118 літаків Airbus, серед них: 73 далекомагістральних і 45 середньомагістральних, в тому числі A380[23]. Угода має набрати чинності тільки після повного зняття санкцій з Ірану. Оцінки її вартості коливаються в межах $16–$27 млрд. Автовиробник PSA Peugeot Citroen погодився створити разом з іранською Khodro спільне підприємство з виробництва машин неподалік Теграну, що має отримати €400 млн інвестицій в наступні 5 років. Також будівельна група Bouygues та оператор аеропортів ADP погодились розширити Тегеранський аеропорт, а фірма Vinci має розробити та побудувати нові термінали в аеропортах Машхаду та Ісфахану. Total заявила про намір купувати 200 тис. барелів нафти щодоби[24].
Проте, не всі угоди остаточні, а їхнє виконання залежить від додаткових умов[24].
На тлі візиту Рухані в Парижі відбулись акції протесту, в яких взяло участь до 3 000 осіб[24].
Погляди[ред. | ред. код]
Заперечення Голокосту[ред. | ред. код]
В інтерв'ю телеканалу CNN у вересні 2013 року свідомо ухилився від визнання Голокосту геноцидом євреїв. Спершу його слова були перекладені невірно, але з точнішого перекладу, зокрема іранської інформаційної агенції Фарс, випливало, що Рухані вдався до тактики «м'якого» заперечення[25][26][27][28].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Munzinger-Archiv — 1913.
- ↑ «حسن روحانی» на Forvo
- ↑ Трапляється також транслітерація Роухані.
- ↑ Members of Assembly of Experts. Assembly of Experts. Архів оригіналу за 2013-05-26. Процитовано 2013-04-22.
- ↑ Two new members appointed to the Expediency Discernment Council. The Office of the Supreme Leader. 8 May 1991.
- ↑ Hassan Rohani appointed as the Supreme Leader's representative to the SNSC. The Office of the Supreme Leader. 13 November 1989.
- ↑ а б Hassan Rouhani's Résumé. CSR. 2013-04-11. Архів оригіналу за 2013-05-26. Процитовано 2013-06-14.
- ↑ Rouhani, Hassan (2011). National Security and Nuclear Diplomacy (Persian). Tehran, Iran: Center for Strategic Research. ISBN 978-600-290-007-4.
- ↑ Iran's former nuclear negotiator registers for presidential campaign. People's Daily Online. 7 May 2013.
- ↑ Iran opens registration for presidential race with ruling clerics holding strong hand. The Washington Post. 7 May 2013.
- ↑ Former nuclear negotiator joins Iran's presidential race. Reuters. 11 April 2013.
- ↑ Iran presidential candidate vows ‘constructive’ outreach to West if elected. The Washington Post. 11 April 2013.
- ↑ Expediency Council member Rohani to run for president. PressTV. 11 April 2013.
- ↑ В Ірані святкують перемогу реформатора Хассана Рухані
- ↑ Роухані впевнено перемагає на виборах президента Ірану. dw.com. 20 травня 2017 року.
- ↑ The Washington Free Beacon|Alana Goodman
- ↑ а б Antonella Cinelli and Crispian Balmer (25 січня 2016). Deals and warms words flow as Iranian president visits Europe. Reuters.
- ↑ Saeed Kamali Dehghan (25 січня 2016). Hassan Rouhani in first Europe visit by Iranian president in 16 years. The Guardian.
- ↑ Umberto Bacchi (26 січня 2016). Italy covers up naked statues and bans wine for visit of Iranian President Hassan Rouhani. International Business Times.
- ↑ Iran's Rouhani denies asking for Venus cover-up. Hurriyet Daily News. 27 січня 2016.
- ↑ Pope Francis meets Iranian President Rouhani. Radio Vatican. 26 січня 2016.
- ↑ France, Iran announce €23 billion Airbus deal. France24. 28.01.2016.
- ↑ а б в Michel Rose, John Irish (28.01.2016). Protesters march, France eyes business deals as Iran's Rouhani visits. Reuters.
- ↑ Michael Moynihan (26 вересня 2013). What Hassan Rouhani Really Said About the Holocaust. The Daily Beast.
- ↑ Exclusive: CNN Fabricates Iranian President's Remarks about Holocaust. Fars News. 25 вересня 2013.
- ↑ Arash Karami (26 вересня 2013). Rouhani’s Holocaust Comments on CNN Spark Controversy. Iran Pulse. Архів оригіналу за 5 лютий 2016. Процитовано 28 січень 2016.
- ↑ Josh Levs and Mick Krever (25 вересня 2013). Iran's new president: Yes, the Holocaust happened. CNN.
Див. також[ред. | ред. код]
- Спільний всеосяжний план дій з врегулювання конфлікту навколо ядерної програми Ірану
- Алі Хаменеї — верховний лідер Ірану під час президенства Рухані
Посилання[ред. | ред. код]
|
| |||||||
