Алі Хаменеї
| Алі Хаменеї перс. سید علی حسینی خامنه ای азерб. Seyyid Əli Xameneyi | |
|---|---|
| перс. سید علی حسینیخامنهای | |
 | |
3-й Президент Ірану | |
| Час на посаді: | |
| 2 жовтня 1981 — 2 серпня 1989 | |
| Президент | Рухолла Мусаві Хомейні |
| Попередник | Мохаммад Алі Раджаї |
| Наступник | Алі Акбар Хашемі Рафсанджані |
| Час на посаді: | |
| 3 червня 1989 — нині | |
| Попередник | Рухолла Мусаві Хомейні |
| Народився | 17 липня 1939 (80 років) Мешхед, Іран |
| Громадянство |  Іран |
| Національність | Азербайджанець |
| Релігія | Іслам шиїтської течії |
| khamenei.ir | |
|
| |
|
| |
Аятола Сеєд Алі Хосейні Хаменеї (перс. سید علی حسینی خامنه ای, азерб. Seyyid Əli Xameneyi; * 17 липня 1939, Мешхед, Іран) — іранський політичний діяч та духовний лідер азербайджанського походження. Верховний лідер Ірану з 1989 року.
Зміст
Життєпис[ред. | ред. код]
Під час правління шаха Мохаммеда Рези Пахлеві був діячем ісламської опозиції, пов'язаної з аятолою Хомейні, а під час Ісламської революції в Ірані — членом революційної ради. У 1981-1989 був президентом Ірану, а в 1989 Рада експертів обрала його Верховним лідером країни. Хаменеї є прихильником ісламського консерватизму.
Його називають однією із трьох постатей, які істотно вплинули на Ісламську Республіку Іран (інші двоє — Рухолла Мусаві Хомейні та Алі Акбар Хашемі Рафсанджані).
Наприкінці 2016 перськомовні блогери помітили репортажі російського пропагандистського телеканалу Russia Today за 2010, в яких стверджувалось, що Алі Хаменеї навчався в СРСР, в Університеті дружби народів імені Патріса Лумумби. Те саме сказане і в матеріалі газети Комерсант за 2003 рік. Однак, офіційних підтверджень не наведено, а в офіційній біографії Хаменеї даний епізод не згаданий. Навчання в цьому університеті відкриває питання про можливість вербування молодого Хаменеї органами КДБ[1][2].
Верховний лідер[ред. | ред. код]
Президенти Ірану[ред. | ред. код]
За час перебування Алі Хаменеї на посаді Верховного лідера, Іран мав низку Президентів:
- Алі Акбар Хашемі Рафсанджані, 1989—1997;
- Мохаммад Хатамі, 1997—2005;
- Махмуд Ахмадінежад, 2005—2013;
- Хассан Рухані, 2013-досі.
Відлига у міжнародних відносинах[ред. | ред. код]
Після обрання Барака Обами на посаду Президента США в 2008 році (переобраний в 2012 році) та Хассана Рухані на посаду Президента Ірану в 2013 році, для країни настав період відлиги у міжнародних відносинах, в першу чергу — зі Сполученими Штатами.
За участю Хассана Рухані влітку 2015 року була підписана угода зі Спільного всеосяжного плану дій стосовно ядерної програми Ірану. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій[3]. Зокрема, Іран отримав доступ до понад $100 млрд активів, що переважно знаходились в банках Китаю, Індії, Японії, Південної Кореї та Туреччини і були до того заморожені внаслідок накладання санкцій. Крім цього, за даними іранського центробанку, дев'ять іранських банків підключені до системи SWIFT[4][5].
На початку 2016 року Іран відвідав голова КНР Сі Цзіньпін. Під час його візиту була підписана низка угод покликаних збільшити товарообіг між обома країнами до $600 млрд за 10 років. При цьому Алі Хаменеї заявив, що ніколи не мав довіри до країн заходу, натомість Іран й надалі розбудовуватиме відносини з «незалежними й надійними» країнами, такими як КНР[6].
Наприкінці січня 2016 року відбувся і перший візит президента Ірану до Європи за 16 років[7]. Під час дводенного візиту до Італії були підписані договори загальною вартістю близько $17 млрд[3]. У Франції також були підписані численні контракти вартістю понад $27 млрд[8][9].
Під час цієї подорожі вперше з 1999 року Папа римський прийняв іранського президента: у вівторок, 26 січня 2016 року, Хассан Рухані був прийнятий Папою Франциском у Ватикані[10].
В лютому 2016 року радник Алі Хаменеї, Алі Акбар Валеяті, оголосив про напрацювання з російським урядом угод та ініціатив у галузях залізничного транспорту, енергетики, тощо, на загальну суму близько $40 млрд[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Третий университет России. КоммерсантЪ. 25.11.2003.
- ↑ Ali Alfoneh (February 23, 2012). Supreme Leader Ali Khamenei: A secret Russian life?. American Enterprise Institute.
- ↑ а б Antonella Cinelli and Crispian Balmer (25 січня 2016). Deals and warms words flow as Iranian president visits Europe. Reuters.
- ↑ Ірану повернули доступ до $100 мільярдів за кордоном. Укрінформ. 01.02.2016.[недоступне посилання з червень 2019]
- ↑ Iran: $100B in assets 'fully released' under nuclear deal. The Jakarta Post. 1 лютого 2016.
- ↑ West-wary Iran deepens China ties as sanctions end. Al Jazeera. 24 січня 2016.
- ↑ Saeed Kamali Dehghan (25 січня 2016). Hassan Rouhani in first Europe visit by Iranian president in 16 years. The Guardian.
- ↑ Michel Rose, John Irish (28.01.2016). Protesters march, France eyes business deals as Iran's Rouhani visits. Reuters.
- ↑ France, Iran announce €23 billion Airbus deal. France24. 28.01.2016.
- ↑ Pope Francis meets Iranian President Rouhani. Radio Vatican. 26 січня 2016.
- ↑ Khamenei’s Top Aide Says Tehran, Moscow Ink $40 Billion in Projects. The Free Beacon. 4 лютого 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Karim Sadjadpour (2009). Reading Khamenei: The World View of Iran's Most Powerful Leader. Carnegie Endowment for Peace.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- The office of the Supreme Leader (англ.)
- The office of Ayatollah Khamenei (англ.)
- Профіль на сайті BBC News (англ.)
|
| |||||||
| |||||||
