Координати: 51°3′45″ пн. ш. 32°22′57″ сх. д. / 51.06250° пн. ш. 32.38250° сх. д. / 51.06250; 32.38250
Очікує на перевірку

Махнівка (Ніжинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Махнівка (Борзнянський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Махнівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Плисківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74040310030092123
Основні дані
Населення 501 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16464
Телефонний код +380 4653
Географічні дані
Географічні координати 51°3′45″ пн. ш. 32°22′57″ сх. д. / 51.06250° пн. ш. 32.38250° сх. д. / 51.06250; 32.38250
Середня висота
над рівнем моря
136 м
Водойми р. Остер
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради 16453, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Плиски, вул. Незалежності буд. 33
Карта
Махнівка. Карта розташування: Україна
Махнівка
Махнівка
Махнівка. Карта розташування: Чернігівська область
Махнівка
Махнівка
Мапа
Мапа

Махнівка19272016 роках — Петрівка) — село в Україні, у Плисківській сільській громаді Ніжинського району Чернігівській області. До 2017 року — центр Махнівської сільської ради. Населення — 501 особа (2012 рік)[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на півдні району, за 25 км від колишнього районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 27,5 км[2]) та за 5 км від залізничної станції Плиски. Село розташоване на правому березі річки Остер. Висота над рівнем моря — 136 м[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 493 98.4%
російська 6 1.2%
білоруська 1 0.2%
румунська 1 0.2%
Усього 501 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Село Махнівка згадується в історичних джерелах з першої половини XVII сторіччя.

При радянській владі, у 1927 році, з ідеологічних міркувань село перейменоване на Петрівку на честь одного з перших комуністів села Петра Дзібала.

340 жителів Петрівки брали участь у Другій світовій війні, 217 з них — загинули, 238 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у тій війні, у селі споруджено обеліск Слави.

У повоєнний період в селі була центральна садиба колгоспу імені Чапаєва, за яким було закріплено 3002 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2180 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

5.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР Петрівську сільраду Ічнянського району передано до складу Борзнянського району.[5]

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Школа в селі не працює, дітей централізовано возять на навчання в сусіднє село Плиски. У селі є будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, відділення зв'язку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Маршрут від Петрівки до Борзни.[недоступне посилання]
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Петрівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]