Медвідь Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Медві́дь Іва́н (Григорій[1]; роки народження і смерті невідомі) — один з керівників гайдамацького руху в 30-х роках 18 століття у Правобережній Україні. Учасник гайдамацького повстання під проводом Верлана.

Навесні 1736 року створений Медвідем у Чорному Лісі поблизу річки Цибульника гайдамацький загін, зайняв і деякий час володів Чигирином. Восени 1736 року гайдамаки Медвідя спільно з гайдамацькими загонами Івана Жили, Матвія Гриви, Харка, Рудя, Іваниці здобули в Київському воєводстві укріплені замки в Паволочі (тепер село Попільнянського району Житомирської області) і Погребищі та зруйнували кілька навколишніх шляхетських маєтків.

Після 1737 року його доля невідома.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гуржій О.І. Медвідь Григорій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]