Перейти до вмісту

Меджерда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Меджерда
36°13′22″ пн. ш. 7°36′12″ сх. д. / 36.222861111111° пн. ш. 7.6032222222222° сх. д. / 36.222861111111; 7.6032222222222G O
ВитікТель-Атлас
• координати36°13′22″ пн. ш. 7°36′12″ сх. д. / 36.222861111111° пн. ш. 7.6032222222222° сх. д. / 36.222861111111; 7.6032222222222G O
ГирлоТуніська затока Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати37°06′42″ пн. ш. 10°12′51″ сх. д. / 37.111666666667° пн. ш. 10.214166666667° сх. д. / 37.111666666667; 10.214166666667G O
БасейнСередземномор'я Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:Алжир Алжир
Туніс Туніс
Довжина460 км
Площа басейну:22000 км²
Середньорічний стік29±0,001 м³/с
Притоки:Oued Mellègued і Oued Silianad Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Меджерда (араб. نهر مجردا) — річка на Півночі Африки, яка протікає на території Алжиру і Тунісу.[1]

При довжині близько 460 км. – це найдовша річка Тунісу. Свій початок Маджерда бере на північно-східних відрогах гірської системи Тель-Атлас (Алжир), потім тече на схід через Туніс, між хребтами Могодс і Крумірія і впадає в Туніську затоку Середземного моря.

Витрата води - від 3-4 м³/сек влітку до 1500-2500 м³/сек (рідше - до 13 тис.) після зимових дощів. Це єдина річка Тунісу, яка не пересихає навіть під час літньої посухи.

Річка протікає в пустельній місцевості, тому має велике значення для місцевих жителів. Долина річки важливий сільськогосподарський район, тому води річки широко використовуються для зрошення в сільському господарстві. На річці побудовано кілька дамб, створені водосховища.

Річка завжди відігравала важливу роль, і була основним водним шляхом Тунісу. Біля річки були побудовані такі важливі міста як Утіка і Карфаген. Також збереглися руїни будівель багатьох народів (бербери, фінікійці, пуни, маври, римляни, вандали, греки, візантійці, араби, османи). У долині річки знайдені такі пам'ятки як арка Александра Севера, руїни Форуму і Капітолія, храм Сатурна, святилище Юнони, будинки з мозаїками, а також театр на 3500 місць, врізаний в схил гори[2].

На річці розташовано ГЕС Сіді-Салем.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словарь географических названий зарубежных стран / Отв ред. А. М. Комков. Ред. коллегия: Г.  Арутюнова, Е. В. Горовая, Л. Г. Иванов и др. — М. : Недра, 1986. — 459 с. (с. 224)
  2. Чудеса и достопримечатольности Туниса. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2013.

Література

[ред. | ред. код]
  • Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 174)
  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.