Меджерда
| Меджерда | |
|---|---|
| 36°13′22″ пн. ш. 7°36′12″ сх. д. / 36.222861111111° пн. ш. 7.6032222222222° сх. д.G O | |
| Витік | Тель-Атлас |
| • координати | 36°13′22″ пн. ш. 7°36′12″ сх. д. / 36.222861111111° пн. ш. 7.6032222222222° сх. д.G O |
| Гирло | Туніська затока |
| • координати | 37°06′42″ пн. ш. 10°12′51″ сх. д. / 37.111666666667° пн. ш. 10.214166666667° сх. д.G O |
| Басейн | Середземномор'я |
| Країни: | |
| Довжина | 460 км |
| Площа басейну: | 22000 км² |
| Середньорічний стік | 29±0,001 м³/с |
| Притоки: | Oued Mellègued і Oued Silianad |
![]() | |
| | |
Меджерда (араб. نهر مجردا) — річка на Півночі Африки, яка протікає на території Алжиру і Тунісу.[1]
При довжині близько 460 км. – це найдовша річка Тунісу. Свій початок Маджерда бере на північно-східних відрогах гірської системи Тель-Атлас (Алжир), потім тече на схід через Туніс, між хребтами Могодс і Крумірія і впадає в Туніську затоку Середземного моря.
Витрата води - від 3-4 м³/сек влітку до 1500-2500 м³/сек (рідше - до 13 тис.) після зимових дощів. Це єдина річка Тунісу, яка не пересихає навіть під час літньої посухи.
Річка протікає в пустельній місцевості, тому має велике значення для місцевих жителів. Долина річки важливий сільськогосподарський район, тому води річки широко використовуються для зрошення в сільському господарстві. На річці побудовано кілька дамб, створені водосховища.
Річка завжди відігравала важливу роль, і була основним водним шляхом Тунісу. Біля річки були побудовані такі важливі міста як Утіка і Карфаген. Також збереглися руїни будівель багатьох народів (бербери, фінікійці, пуни, маври, римляни, вандали, греки, візантійці, араби, османи). У долині річки знайдені такі пам'ятки як арка Александра Севера, руїни Форуму і Капітолія, храм Сатурна, святилище Юнони, будинки з мозаїками, а також театр на 3500 місць, врізаний в схил гори[2].
На річці розташовано ГЕС Сіді-Салем.
- ↑ Словарь географических названий зарубежных стран / Отв ред. А. М. Комков. Ред. коллегия: Г. .Г Арутюнова, Е. В. Горовая, Л. Г. Иванов и др. — М. : Недра, 1986. — 459 с. (с. 224)
- ↑ Чудеса и достопримечатольности Туниса. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2013.
- Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 174)
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

