Мельничук Василь Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Мельничук Василь Олексійович

Генеральний директор Укрзалізниці
Час на посаді:
29 грудня 2007 — 17 грудня 2008
ПопередникПетро Науменко
НаступникМихайло Костюк

Народився20 квітня 1952(1952-04-20)
с. Саджавка, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Помер26 травня 2014(2014-05-26) (62 роки)
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаЧернівецький технікум залізничного транспорту
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

Мельничу́к Васи́ль Олексі́йович (* 20 квітня 1952, с. Саджавка, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР — † 26 травня 2014)— генеральний директор Укрзалізниці у період з 29 грудня 2007 по 17 грудня 2008 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1952 (с. Саджавка, Надвірнянський район, Івано-Франківська область).

1970 — закінчив Чернівецький технікум залізничного транспорту.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1970 — оглядач вагонів на станції Чоп, служба в армії, старший оглядач вагонів на станції Бурштин, студент Дніпропетровського інституту залізничного транспорту, майстер, інженер-технолог, начальник пункту техобслуговування вагонів, заступник начальника депо (Коломия).

1985-1988 — начальник вагонного депо станції Стрий.

З 1988 — заступник начальника відділу,

З 1990 — заступник головного ревізора з безпеки руху на Львівській залізниці.

З 1993 — начальник Львівського держпідприємства з перевезення вантажів і пасажирів.

1996–2000 — начальник Івано-Франківського відділу Львівської залізниці — заступник начальника Львівської залізниці.

З 2000 — начальник Головного управління вагонного господарства «Укрзалізниці», директор ДП матеріально-технічного забезпечення «Укрзалізниці» «Укрзалізничпостач».

06.2004-06.05 — заступник гендиректора Державної адміністрації залізничного транспорту.

З 08.2005 — начальник Головного управління безпеки руху і екології — головний ревізор з безпеки руху поїздів та автотранспорту Державної адміністрації залізничного транспорту України.

29.12.2007-17.12.08 — генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України

з 2 квітня 2009 — радник Прем'єр-міністра України[1]

Родина[ред. | ред. код]

Батько Олексій Якович (1927–2004) — залізничник; мати Ганна Михайлівна (1923–1983) — колгоспниця; дружина Тетяна; сини Андрій і Василь.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Почесна грамота КМ України (04.2002).

Примітки[ред. | ред. код]