Крилас
Кри́лас[1] або кри́лос[2] (від грец. κλήρος — «частина землі, яку отримували за жеребкуванням»; метатеза пояснюється впливом слова крило)[3] — у православній та католицьких церквах східного обряду підвищення для співаків, читців праворуч і ліворуч від іконостаса на рівні солеї або в храмовій частині церкви.
Походження назви пов'язане з тим, що раніше читців та співаків для участі в богослужінні вибирали жеребкуванням[4]. Учасників хору також називають крилошанами[5].
Особи, які провадять літургійний спів, не повинні бути надто віддалені від солеї, аби не втрачалася їх молитовна єдність із дияконом і священиком, як також не повинні вони бути в полі зору вірних, аби не відволікати їх уваги від священнодії служителів. Хори, розташовані на двох крилосах співають антифоном. У більшості сучасних храмів використовується один крилос, праворуч від вівтаря. А великий хор співає на хорах, розташованих на балконі навпроти вівтаря над головним входом до храму.
Хор співаків на крилосі символізує хор ангелів, які співають на хвалу Бога.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крилас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Крилос СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Sokolof, Archpriest D. (2001), A Manual of The Orthodox Church's Divine Services (вид. 3rd), Jordanville, NY: Printshop of St. Job of Pochaev, Holy Trinity monastery (Jordanville), с. 20
- ↑ Крилошанин СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник української мови (1970—1980) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Микола Гоголь. Роздумування про Божественну Літургію. Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар. — Львів: Монастир Свято—Іванівська Лавра. Видавничий відділ «Свічадо», 2003.157 с.
- Зі словника Києво-Печерського заповідника[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Клірос // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Клірос, крилос [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 653. — 1000 екз.
