Миколай Ходецький
| Миколай Ходецький | |
|---|---|
| Mikołaj Chodecki | |
| Народився | перед 1460 |
| Помер |
1491 Львів |
| Підданство | Корона Польська |
| Діяльність | військовик, урядник |
| Посада | каштелян львівський |
| Рід | Ходецькі |
| Батько | Станіслав з Ходча |
| Мати | Барбара з Пілецьких |
 | |
Миколай Ходецький герба Огоньчик, на прізвисько Земелька (пол. Mikołaj Chodecki, пом. 1491) — військовий і державний діяч на руських землях Корони Польської.
Життєпис[ред. | ред. код]
Він був одним із восьми синів руського воєводи Станіслава з Ходчі та Барбари Пілецької, дочки краківського шляхтича Яна Пілецького.
За припущенням Єлизавети П'янкової, Миколай народився десь між 1454 й 1457 роком. Після смерті батька в 1474 р. М. Ходецький обійняв старостинські уряди в Теребовлі (зг. 1474–78) та Галичі (зг. 1475–89), причому спільно з братами (галицьке староство було заставлене батькові, але не викуплене), з цієї причини їх називають в джерелах Галицькими[1].
Миколай і брат його Станіслав згадуються під 1474 рік як боржник 131 флорина ксьондзу Леонардові зі Львова. Цей борг так і не був виплачений і через 9 років, тож вони були «викляті» (відлучені) католицькою церквою.
Як придворний короля Миколай брав участь у поході до Коломиї для отримання «голду» (присяги) від молдавського воєводи (господаря) Штефана III, за що отримали від короля 25 жовтня 1485 року у Львові квоту у 400 флоринів. Служив королевичу Яну Ольбрахту під час оборони Русі в січні 1487–89 роках.
1490 року, правдоподібно весною, дехто Муха, підбурений Штефаном III, вийшов із Молдавії, зібрав коло 9 000 русинів, пограбував Снятин, містечка і села до Галича, переправився через Дністер, рушив до Рогатина, у якому перебував Миколай Ходецький (називався власником Рогатина, лат. haeres de Rohatyn). М. Ходецький з невеликим військом розбив «банди» (частина втопилась у Дністрі), Муха з найближчим оточенням врятувався.
Узимку 1490—1491 років татари спустошили Волинь (в основному Володимир), переправились через Бог, доходили до Любомля, Войславиць у Холмській землі. Проти них вийшов король польсько-литовським військом із Любліна, 25 січня догнали їх під Заславом, розгромили. У цій битві відзначився М. Ходецький на чолі руського посполитого рушення, але був поранений у лице татарською стрілою. Від цього помер у Львові, на час смерти мав посади львівського каштеляна, гетьмана Руських земель. Король надав презенти його капелану Марцінові на проборство Снятинське. За Мартіном Кромером, мав прізвисько «Земелька» (як керівник земських вояків).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ П'янкова Є. Урядницька кар'єра братів Ходецьких на руських землях Корони Польської у другій половині XV — першій третині XVI століття // Київські історичні студії. — 2018. — № 2 (7). — С. 30-31.
Джерела[ред. | ред. код]
- Papee F. Chodecki Mikołaj (†1491) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 349—350. (пол.)
- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Kazimierz Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 97, 318. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Mikołaj Chodecki z Chodcza h. Ogończyk (ID: 3.51.59) [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
