Климишин Микола Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Микола Климишин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Дмитрович Климишин
Климишин Микола 2.jpg
Прізвисько «Недобитий», «Непоборний», «Отава»
Народження 25 лютого 1909(1909-02-25)
с. Мостище, нині Калуського району, Івано-Франківської області, Україна
Смерть 4 жовтня 2003(2003-10-04) (94 роки)
м.Детройт, штат Мічиган, США
Громадянство Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)Flag of the United States.svg США
Приналежність УВО, ОУН
Партія Організація українських націоналістів

Мико́ла Дми́трович Клими́шин (25 лютого 1909, с. Мостище, нині Калуського району, Івано-Франківської області — 4 жовтня 2003, м.Детройт, США) — український політичний діяч, учасник українського визвольного руху 1920—1950 років. Член УВО та ОУН. Доктор наук з літературознавства. Дійсний член НТШ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в с. Мостище Калуського повіту на Станіславщині (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Калуського району, Івано-Франківської області, Україна).[1] Навчався у Станіславській гімназії, з 6 класу — член УВО, з член ОУН з часу утворення (1929).[2]

Політична діяльність під час польської окупації[ред. | ред. код]

Від 1929 — студент Краківського університету. Очолював краківський відділ ОУН, який переправляв націоналістичні видання («Розбудова Нації», «Сурма», «Український Націоналіст») на українські території. Заарештований 14 червня 1934 у Кракові, звинувачений у приналежності до ОУН і підготовці до замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. У Варшавському процесі (1935—1936) засуджений на довічне ув'язнення. 1939—1941 у Кракові, керував засиланням людей на Волинь і Полісся.[2] Закінчив старшинську школу ім. Є.Коновальця.

16 листопада 1939 одружився з Оленою Недзвєцькою, яка також брала активну участь у діяльності ОУН.

У боротьбі з нацистами[ред. | ред. код]

З квітня 1941 член Головного ОУН.[2] Очолив Північну похідну групу ОУН під проводом Степана Бандери.[1][2] У вересні 1941 посланий у Житомир на розслідування вбивства Омеляна Сеника та Миколи Сціборського. 7 вересня 1941 в Україні німецька окупаційна влада розпочала попереджувальні арешти активних діячів ОУН(Б), затриманий керівник північної «похідної» групи М.Климишин. Після року тюрми знову ув'язнений на 2,5 роки. Пройшов через концтабір Аушвіц.[2] Звільнений 19 грудня 1944 року.

На еміграції[ред. | ред. код]

З 1945 — фінансовий референт Проводу ОУН, організатор і керівник теренового проводу Німеччини. Здобув докторат з української літератури в Українському вільному університеті.[2] З 1949 року живе у США. Захистив докторську дисертацію про Б.Лепкого. В Проводі ОУН — референт з виховання молоді. Був секретарем Головної ради ОУН. Був головою осередку НТШ у Детройті.

Автор спогадів «В поході до волі» (Детройт, Т. 1 — 1975, Т. 2 — 1998), які головний командир УПА Василь Кук назвав «дуже цінними».[3]

Помер у м.Детройт, що в штаті Мічиган, США. Похований на цвинтарі Слівед.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
  2. а б в г д е Квазіенциклопедія ОУН-УПА. Архів оригіналу за 27 червень 2012. Процитовано 10 січень 2011. 
  3. Василь Кук, maidan.org.ua. УПА в запитаннях і відповідях Головного Командира. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2007. — С. 72.

Література[ред. | ред. код]

  • Маркусь В. Климишин Микола // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, співред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 365.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • В поході до волі. Спомини Миколи Климишина в 2-х томах.[1]
  1. В поході до волі. Українська Видавнича Справа (uk). Архів оригіналу за 2019-01-27. Процитовано 2019-01-27.