Микола I Бернуллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола I Бернуллі
Народився 21 жовтня 1687(1687-10-21)[1] або 10 жовтня 1687(1687-10-10)[2]
Базель, Швейцарія
Помер 29 листопада 1759(1759-11-29)[2][1] (72 роки)
Базель, Швейцарія
Громадянство
(підданство)
Швейцарія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater
Володіє мовами німецька
Заклад
Членство Лондонське королівське товариство і Прусська академія наук
Посада ректор Базельського університету[d]
Батько Nicolaus Bernoulli[d]
Мати Ursula Stahelin[d]
Нагороди
член Лондонського Королівського Товариства

Микола Бернуллі l (нім. Nikolaus I. Bernoulli; 21 жовтня 1687, Базель — 29 листопада 1759, Базель) — швейцарський математик і один з багатьох видатних математиків в сім'ї Бернуллі.

Він був сином Миколи Бернуллі — художника та старійшини Базеля. У 1704 році закінчив Базельський університет під керівництвом Якоба Бернуллі. П'ять років по тому (в 1709 році) отримав ступінь доктора філософії за роботу з теорії ймовірностей в юриспруденції. Його дисертація називалась Dissertatio Inauguralis Mathematico-Juridica de Usu Artis Conjectandi in Jure.[3]

В 1716 р. він очолив кафедру в університеті Падуї (на якій колись працював Галілей), де він працював у сфері диференціальних рівнянь та геометрії. У 1722 році він повернувся до Швейцарії і дістав роботу викладача логіки в Базельському університеті.

Він був обраний членом Королівського товариства[en] в Лондоні в березні 1714 року.[4]

Його найбільш важливий внесок можна знайти в його листах, зокрема до П'єра Ремонда де Монмора. У цих листах, він ввів зокрема, Санкт-Петербурзький парадокс. Він також спілкувався з Лейбніцем і Леонардом Ейлером.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архів історії математики Мактьютор
  2. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119166895 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Робота доступна на online at Gallica.
  4. Library and Archive Catalogue. Royal Society. Процитовано 13 грудня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]