Йоганн Бернуллі

Йоганн Бернуллі
Йоганн Бернуллі
Народився	27 липня 1667(1667-07-27) Базель, Швейцарія
Помер	1 січня 1748(1748-01-01) (80 років) Базель, Швейцарія
Місце проживання	Швейцарія
Громадянство (підданство)	Швейцарія
Національність	швейцарець
Alma mater	Базельський університет
Галузь наукових інтересів	математика
Заклад	Базельський університет Гронінгенський університет
Науковий керівник	Якоб Бернуллі
Відомі учні	Леонард Ейлер
Батько	Nicholas Bernoulli
Діти	Микола Бернуллі, Даніель Бернуллі і Johann II Bernoulli
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства
Йоганн Бернуллі у Вікісховищі?

Йоганн Бернуллі (*27 липня 1667 — †1 січня 1748) — професор Гронінгенського (з 1695) і Базельського (з 1705) університетів, почесний член Петербурзької АН.

Молодший брат Якоба Бернуллі, батько Данила Бернуллі, один з найвизначніших математиків свого часу; після смерті брата Якоба перейшов на його кафедру в Базелі й займав її до самої смерті; в 1648 відкрив експоненціальне числення (????) і ознайомив з ним учений світ в 1697 ще до Лейбніца.^{[джерело?]}

Разом із братом Якобом розробляв аналіз нескінченно малих. Йоганну Бернуллі належить перший друкований систематичний виклад інтегрального числення.

Вивів правило розкриття невизначеності типу 0/0 (відоме під назвою правила Лопіталя), розробив методи інтегрування раціональних дробів, обчислення площ плоских фігур, випрямлення різних кривих, відкрив ряд, називаний його іменем і споріднений із рядом Тейлора, дав визначення поняття функції як аналітичного виразу, складеного зі змінних і постійних величин. Поставив класичне завдання про геодезичні лінії й знайшов характерну геометричну властивість цих ліній, а пізніше вивів диференціальне рівняння, що описує їх.

Повне зібрання його вчених праць з'явилося в Женеві (1742), а його листування з Лейбніцем (2 т., там само, 1745).

Внесок в математику

• Диференціальне рівняння Бернуллі

Джерела

• Боголюбов Алексей Николаевич Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 43—44. — 50 000 прим. (рос.)
• Никифоровский В. А. Великие математики Бернулли. — М.: Наука, 1984. — 177 с. — (История науки и техники).