Мислова (Волочиський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква у Мисловій
село Мислова
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Волочиський
Громада Волочиська міська громада
Код КОАТУУ 6820983503
Основні дані
Населення 365
Площа 1,076 км²
Густота населення 339,22 осіб/км²
Поштовий індекс 31208
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°30′22″ пн. ш. 26°09′32″ сх. д. / 49.50611° пн. ш. 26.15889° сх. д. / 49.50611; 26.15889Координати: 49°30′22″ пн. ш. 26°09′32″ сх. д. / 49.50611° пн. ш. 26.15889° сх. д. / 49.50611; 26.15889
Водойми Збруч
Місцева влада
Адреса ради 31240, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с.Копачівка , тел. 9-92-00
Карта
Мислова. Карта розташування: Україна
Мислова
Мислова
Мислова. Карта розташування: Хмельницька область
Мислова
Мислова
Мапа

Село Мислова знаходиться в південно-західній частині України на Подільській височині. Це - крайня західна точка Хмельницької області. Село Мислова входить до складу Волочиської  об’єднаної територіальної громади.

Площа населеного пункту - . Населення становить 365 чоловік. У села Мислова чудове місце розташування. До адміністративного центру Волочиської  об’єднаної територіальної громади   міста  Волочиська - 5 км , до адміністративного центру іншої громади смт. Підволочиськ Тернопільської області – 10 хвилин ходьби ( фактично село Мислова і смт Підволочиськ розділяють міст через річку Збруч та  перехід через Оболонь.) Також наше село Мислова має дуже вигідне транспортне сполучення, так як через село проходить траса державного значення Умань-Львів-Краківець ( відстань до обласного центру Тернопіль-38 км,а до обласного центру Хмельницький – 76 км.), тричі на день є автобусне сполучення Мислова-Підволочиськ-Волочиськ, до залізничного вокзалу смт Підволочиськ – до 2 кілометрів.

Орендатори земельних паїв - СТОВ «Терра» та  ТОВ «Волочиськ Агро»

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка —згадується в акті про поділ володінь князів Збаразьких від 9 липня 1463 року.

Від покоління до покоління переходить цікава легенда про село Мислова. Давним-давно, ще з незапам'ятних часів росли у цій місцевості густі незаймані ліси. В цій діброві привільно і мирно вживалися бурі ведмеді і саблезубі тигри, стрункі олені та граціозні лані, зграї сірих вовків та диких собак. Одного дня, переслідуючи пораненого оленя, забрів якось сюди Ант, мисливець недалекого племені, і сподобалась йому ця місцевість, і лишився він тут жити. Село на честь свого першого господаря, мисливця Анта, стали називати Мисловою.

Інша версія походження  назви села випливає само собою , тобто назва походить від унікальної голубої глини - мислівки, поклади якої знаходилися на берегах річечки Грабарки(притока Збруча).,і  яку використовували для виготовлення глиняного посуду .

Вперше поселення Мислова згадується в акті про поділ володінь князів Збаразьких від 9 липня 1463 року. За часів Галицько-Волинського князівства і в наступні віки біля села проходив великий торговий шлях із Заходу на Схід. Село зазнавало частих набігів татар і інших завойовників. З 1569 року село належало до Кременчуцького повіту Волинського воєводства. Яким тільки панам не належало село Мислова: і литовцям, і полякам, і австрійцям, і туркам. Пани нещадно експлуатували селян. Це стало причиною активної участі населення у визвольній війні проти польсько-шляхетського панування. В окремих сім'ях мисловчан зберігаються відомості про те, що їх предки хоробро воювали у війську Богдана Хмельницького - це козаки Малащук І., Корженівський К., Павенський І. В 1772-1793 роках правобережна частина села відійшла до Австрії, лівобережна - до Росії.

З того часу на карті з'явилось дві Мислови. Після реформи 1861 року селянські двори одержали право на землю садибну і польову. Проте її потрібно було ще викупити у пана. На початку ХХ століття один селянський двір володів в середньому 3,5 десятинами землі. Більша частина землі була зосереджена в руках поміщиці Ю. Ледуховської, котрій належало село. Сама поміщиця жила у Волочиську в тому місці, де тепер старий парк і професійний ліцей. Тяжке життя і безправ'я примушувало селян до активних форм протесту. Так, восени 1907 року вони відмовилися збирати врожай, вимагаючи підвищення платні.

Навесні 1909 року окремі селяни знову відмовились працювати на панському полі. І знову повітовий справник змушений був викликати військовий загін.

В 1865 році в Мислові відкрилася парафіяльна двокласна школа.

В 1916 році школа стара чотирикласною. Великою повагою користувалися вчителі Деркачук Дмитро Васильович, Фріда Захарівна Мосьондз. Грамотними серед дорослого населення було всього декілька чоловік, серед них Мельник Сидір, Любар Петро, Малащук Гнат. Лікарні в селі не було. До хворих викликали фельдшера Фогельмана Гершка, який проживав у Волочиську-1.

Під час першої світової війни жителі Мислови, яка опинилася в зоні військових дій, зазнали всяких бід прифронтового життя. В 1914 році були мобілізовані і воювали Ящишин Григорій, Стасюк Ларіон. За хоробрість вони були нагороджені військовими нагородами ( залізними хрестами).

У кінці лютого 1918 року в Мислову вступили австро-німецькі війська.

21 листопада 1920 року село було остаточно окуповане більшовиками.

У 1929 році розпочався процес примусової колективізації.Спочатку колгосп називався імені Котовського, потім - "20-річчя жовтня". Першим головою колгоспу був Барболюк І.К.

В 1930-40 рр. головою колгоспу працював Єремішин Г.В.. В 1941 році він загинув на фронті. Землі в колгоспі було небагато - 400 гектарів. Тяглова сила-коні і воли. Врожаї збирали мізерні. В цей час посилились репресії щодо селян, які уміли працювали біля землі. Їх розкуркулювали, висилали в Сибір, Якутію. Така доля спіткала Зданевича А., Дацюка І. та інших.

Йшов час, держава надавала селу допомогу, з'явилася техніка, збільшилась урожайність зернових. Напередодні війни в колгоспі вже було два трактори, чотири сівалки, три жатки, молотарка.

В липні 1941 року в село зайшли німці.

12 березня 1944 року у село зайшли радянські війська. Мислова була звільнена частинами 10-го гвардійського Уральського добровольчого танкового корпусу під командуванням генерал-лейтенанта Балова Є.О. та 8-ї стрілецької гвардійської дивізії.

В 1967 році артіль влилась в колгосп "Червона зірка". На той час це було багате господарство. В 1970 році грошові прибутки в артілі становили 1 млн. 500 тис. карбованців. За сумлінну працю орденом Леніна нагороджений бригадир рільничої бригади Л.С.Покришко.

В 1990 році побудована нова школа. З 1996 року це неповна середня школа, в якій на даний час навчається 38 учнів.

В 1987 році введено в експлуатацію фельдшерський пункт. В селі Мислова працює один магазин.

За кошти правління СВК "Червона зірка" і  жителів села  в 1997 році побудовано церкву.

В 2007 році проведено капітальний ремонт Мисловецького клубу, встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Є церква Преображення Господнього (1998).

Діє школа I—II ст., медпункт, клуб.