Михайло Юзеф Жевуський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Михайло Йозеф Жевуський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Юзеф Жевуський
Michał Josef Rzewuski
Michał Józef Rzewuski 11.PNG
Псевдо Михайло Ревуський
Народився 1699
Помер 11 січня 1770(1770-01-11)
Розділ
·апоплексія
Місце проживання Розділ
Посада Підляський воєвода
Подільський воєвода
Рід Жевуські
Батько Адам Жевуський
Мати Петронела Зброжкувна
У шлюбі з Уршуля з Стаміровських
Францішка Цетнер
Діти Адам
Ян
Францішек
Казимир
Анна (Гумецька)
Петронеля (Малаховська)
Катажина (домініканка)
Нагороди Орден Білого Орла
Герб

герб Кривда

Михайло Юзеф Жевуський [1] (пол. Michał Józef Rzewuski; ? — 11 січня 1770) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої, меценат.

Біографія[ред. | ред. код]

Після смерті батька його опікуном був стрийко[2] — гетьман польний коронний Станіслав Матеуш[2] Жевуський.

1719 року служив у гусарських військах. 1725 року Станіслав Матеуш Жевуський довірив йому посаду полковника своєї гусарської корогви. 1726 року був обраний депутатом на Коронний трибунал від Львівської землі.

21 травня 1729 року був призначений крайчим коронним. 1729 р. був послом на Сейм від Чернігівського воєводства. У серпні 1730 року брав участь у колі військовому у Львові. Підтримував партію саського претендента Августа ІІІ Фридерика, голосував за його кандидатуру. Брав участь в урочистостях з нагоди коронування Августа III. 7 листопада 1734 року отримав Орден Білого Орла.

20 квітня 1735 року був призначений полковником королівської гусарської корогви. 17 липня 1736 року був призначений писарем польним коронним. 20 жовтня 1752 під час гродненського сейму призначений підляським воєводою. Як воєвода мав панцерну корогву до 1762 р. Для надвірного війська використовував також липків. 2 жовтня 1762 року призначений подільським воєводою.

Вацлав Сєраковський — новопризначений Львівський латинський архієпископ — у Роздолі 4 вересня 1760 року отримав у його маєтку паллій[3].

Після смерті короля Августа ІІІ, на елекційному сеймі відав свій голос за Станіслава Понятовського. Поміж усієї родини вирізнявся прихильним ставленням до родини Чорторийських.

У травні 1767 р. приймав у Львові російського генерала Крєчєтнікова.

Маєтності[ред. | ред. код]

Розділ, Миколаївський район — палац.jpg

М. Жевуський був після батька дідичем Роздолу, де зазвичай проживав.

У Подільському воєводстві йому належав також Михалполь (тепер село Михайлівка Ярмолинецького району), в якому 1740 року вибудував двір), Колодно на Волині (після Цетнерів), Новий Кантемирів, Мервичі, Берездівці. Ходорів. Був вишенським, черніївським та ольховецьким, дроговизьким (з 28 жовтня 1735; був війтом у Миколаєві, який належав до цього староства), перемиським (з 25 березня 1750, мав недовго), жидачівським (з 1760-х, мав намір відбудувати замок, 1768 переказав одному з синів) старостою. 25 червня 1735 року разом з дружиною отримали «доживоттям» Кам'янецьке староство після Цетнерів; 1752 року переказав його сину Яну. Мав королівщини у Равському воєводстві. Був власником двох дворів та двох корчм у Львові.

Резиденцію мав у Роздолі. Тут близько 1740 р. було вибудувано мурований палац, який він назвав «Франкополем» на честь своєї другої дружини. Для його оздоблення запросив сницаря Яна «Ґетнера», архітектора Бернарда Меретина, маляра Шимона Яремкевича, який у 1752—1760 роках намалював портрети Міхала та Вацлава Жевуських. Пізніше портрети М. Ю. Жевуського та його дружини виконав Марчелло Баччареллі.

1730 року в Роздолі його коштом було збудовано дім для убогих, 1743 року в Роздолі — дерев'яний костел, в Михалполі — дерев'яну каплицю.

Друга дружина М. Жевуського — Франциска Цетнер[2]  — уфундувала: новий костел у Берездівцях,[4] в Роздолі — кляштор Сестер Милосердя разом зі шпиталем.

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — Урсшуля зі Стаміровських, про дітей відомостей немає. Друга дружина — Францішка Цетнер, відомі діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. іноді Міхал Северин → Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № 3. — S. 282; чи Михайло Ревуський
  2. а б в г Rzewuscy (01) (пол.)
  3. Burda E. Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskа Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 309. (пол.)
  4. Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
  5. Єзерська I. Вихрещення іудеїв-контрталмудистів / Релігійні конверсії У Львові наприкінці XVII — у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень Катедрального костелу Львова). — С. 552—553.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]