Михальченко Василь Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михальченко Василь Кирилович
Михальченко Василь Кирилович Герой Радянського Союзу.jpg
Народження 1915(1915)
м. Задонськ (зараз Липецької області), РРФСР, СРСР
Смерть 25 вересня 1943(1943-09-25)
біля села Ясногородка Вишгородського району Київської області
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 1942—1943
Звання гвардії молодший сержант
Командування стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу»

Михальченко Василь Кирилович (1915 — 25.09.1943) — учасник радянсько-німецької війни, стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту. Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії молодший сержант[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1915 року у м. Задонськ (зараз Липецької області), с 1929 року жив у Москві, де закінчив неповну середню школу.

В Червоній Армії з червня 1942 року[2] (за іншими даними — з 1941 року[3]). В боях за районний центр Ямпіль (Сумська область) у вересні 1943 року стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії Михальченко В. К. в критичний момент бою особистим прикладом підняв бійців в атаку, що привело до тактичного успіху підрозділу[4]. Наказом по 241-му гвардійському стрілецькому полку нагороджений медаллю «За відвагу».

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро на північ від Києва у вересні 1943 року, в боях при захваті і утриманні плацдарму в районі сіл Глібівка и Ясногородка (Вишгородський район Київської області) на правому березі Дніпра. В нагородному листі командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. написав, що 24.9.43 року Михальченко у числі перших на збудованому з підручних матеріалів плоту форсував з групою бійців ріку Дніпро. Бійці перейшли вбрід Старий Дніпро і ще не встигли одягнутися, як німці кинулися на них у контратаку. Тов. Михальченко першим кинувся на ворога. Коли атака була відбита, виявилося, що просування батальйону блокували вогневі точки супротивника. Михальченко взяв гранату, поповз до кулемету і знищив його і обслугу, але ворожа куля обірвала життя героя[5].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії молодшому сержанту Михальченку Василю Кириловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[6].

Михальченко В. К. похований біля села Тарасовичі (Київська область). В 1965 році село Тарасовичі було затоплене під час заповнення Київського водосховища.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite - Фонд 33. — Оп.793756, д.31, запись 150020983, стр. 569 (рос.)
  3. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 2 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
  4. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite - Фонд 33. — Оп.686044, д.3021, запись 21757876, стр. 1 (рос.)
  5. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite - Фонд 33. — Оп.793756, д.31, запись 150020983, стр. 569 (рос.)
  6. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite - Фонд 33. — Оп.682525, д.48, запись 12057300 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]