Перейти до вмісту

Липецька область

Координати: 52°42′ пн. ш. 39°09′ сх. д. / 52.7° пн. ш. 39.15° сх. д. / 52.7; 39.15
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Липецька область
рос. Липецкая область
   
КраїнаРосія Росія
Фед. округЦентральний
Адмін. центрЛипецьк
ГлаваІгор Артамонів
Дата утворення6 січня 1954
Оф. вебсайтadmlip.ru(рос.)
Географія
Координати52°42′ пн. ш. 39°09′ сх. д. / 52.7° пн. ш. 39.15° сх. д. / 52.7; 39.15
Площа24 100 км² (74-а)
  • внутр. вод0,2 %
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність1168500 [1] (45-а) (2011)
Густота48.48 осіб/км²
Оф. мовиросійська
Економіка
Економ. районЦентрально-Чорноземний
Коди
ISO 3166-2RU-LIP
ЗКАТО42
Суб'єкта РФ48
Телефонний(+7)
Карти

Липецька область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Липецька область у Вікісховищі

Ли́пецька область (рос. Ли́пецкая область) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Російської Федерації. Утворена 6 січня 1954 року із частини територій Орловської, Тульської, Рязанської, Тамбовської й Воронезької областей.

Географічне положення й склад

[ред. | ред. код]

Розташована в центральній частині європейської території Росії, за 400 км на південь від Москви. Липецька область межує із Курською, Орловською, Тульською, Рязанською, Тамбовською й Воронезькою областями.

На момент утворення область складалася з 34 районів. У цей час область адміністративно розділена на 18 районів і 2 міста обласного підпорядкування (Липецьк і Єлець) (районні й міські муніципальні утворення). Другий рівень місцевого самоврядування становлять 6 міст районного підпорядкування (Грязі, Данков, Задонськ, Лебедянь, Усмань, Чаплигін), 1600 сільських населених пунктів, об'єднаних в 304 сільські адміністрації (сільські муніципальні утворення), і 4 округи в складі м. Липецька (Лівобережний, Октябрський, Правобережний, Совєтський).

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Корисні копалини області представлено 300 родовищами: вапняки, доломіти, пісок, глини, цементна сировина. За запасами карбонатної сировини область займає 1-е місце в РФ. Значні поклади торфу. Великою популярністю в Росії користуються Липецькі мінеральні джерела й лікувальні грязі, виявлені в 1871 році.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат помірно-континентальний з помірно холодною зимою і теплим літом. Середня температура січня −7°С, середня температура липня +20,9°С. Середньорічна кількість опадів — 450—500 мм.

Ґрунти

[ред. | ред. код]

Серед типів ґрунтів на території області переважають чорноземи.

Рослинний і тваринний світ

[ред. | ред. код]

В області розташовано 2 заповідники: Галича Гора (6 ділянок) — найменший заповідник Росії зі збереженою дольодовиковою флорою, а також частина Воронезького заповідника. Липецька область розташована в лісостеповій зоні, що є поєднанням лісових і степових ділянок.

Економіка

[ред. | ред. код]

Промислове виробництво є основою економічного потенціалу області, на його частку припадає близько 66 % валового регіонального продукту. У 2005 році зроблене продукції на суму більш 205 млрд руб. з ростом на 2 %. Промисловий комплекс області складається з 200 великих підприємств, носить багатогалузевий характер, містить у собі чорну металургію, частка продукції якої значно збільшилася в порівнянні з 1991 роком (з 34 % до 64 %), машинобудування й металообробку, частка продукції яких помітно скоротилася в порівнянні з 1991 роком (з 23 % до 11,5 %), електроенергетику (7 %), харчову (14 %), хімічну, легку промисловості і промисловість будматеріалів (2 %).

Найрозвиненіші металургійна (найбільший у Росії Новолипецький металургійний комбінат — НЛМК), харчова (найбільший російський виробник соків Лебедянський завод) галузі промисловості. На території області розташовано одна із двох особливих економічних зон промислового типу Російської Федерації «Липецьк» (у ній уже функціонує скляний завод, планується будівництво заводів холодильного встаткування, сендвіч-панелей і др). У Липецькій області також створено 5 регіональних особливих економічних зон: у Тербунах і Чаплигіні (промислово-виробничого типу), у Льві Толстому (агропромислового типу), у Єльці й Задонську (туристсько-рекреаційного типу). Область є одним з лідерів у сфері залучення іноземних інвестицій.

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

У Данковському районі Липецькой області в маєтку Полібіно розташоване унікальна архітектурна споруда — перша у світі гіперболоїдна конструкція, сталева ажурна сітчаста вежа дивної краси.

Першу гіперболоїдну вежу побудував і запатентував інженер і вчений В. Г. Шухов. Ця шуховська вежа була побудована й представлена на Всеросійській промисловій виставці в Нижньому Новгороді в 1896 році. Першу в світі гіперболоїдну вежу купив меценат Ю. С. Нечаєв-Мальцов і встановив у Полібіно. Гіперболоїдні конструкції згодом будували багато великих архітекторів: Гауді, Ле Корбюзьє, Оскар Німеєр.

У Єльці розташовані численні пам'ятники церковної й світської архітектури, у тому числі Вознесенський собор (1889; побудований за проектом відомого архітектора К. А. Тона, автора Московського вокзалу в Санкт-Петербурзі й Ленінградського в Москві, а також — Храму Христа Спасителя). З Єльцем тісно зв'язане життя І. О. Буніна, М. М. Пришвіна, Т. М. Хрєнникова, М. М. Жукова й ін.

У Задонську також є значні пам'ятники церковної архітектури й історії, у тому числі два діючі монастирі.

Топоніми Липецької області

[ред. | ред. код]

Річки

[ред. | ред. код]

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Муніципальні утвори

[ред. | ред. код]

Кількість муніципальних утворів — 331, у тому числі:

  • міських округів — 2
  • муніципальних районів — 18
  • міських поселень — 6
  • сільських поселень — 305

Міські округи

[ред. | ред. код]

Муніципальні райони

[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Липецьк 502,6 Лев Толстой 8,8 (2005)
Єлець 112,7 Тербуни 7,0 (2003)
Грязі 46,5 Хлевне 6,2 (2003)
Данков 22,3 Борінське 6,1 (2003)
Лебедянь 21,2 Долгоруково 5,6 (2003)
Усмань 19,4 Добре 5,6 (2003)
Чаплигін 13,2 Станове 5,3 (2003)
Задонськ 10,4 Кривополян'є 5,1 (2003)
Добринка 10,0 (2005)

Населення

[ред. | ред. код]

Населення практично мононаціональне: більшість росіяни.

Народ Чисельність, 2002, тис (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Росіяни 1162,9
Українці 13,4
Вірмени 5,4
Азербайджанці 3,4
Цигани 3,1
Білоруси 2,7
Татари 1,8
Молдовани 1,3
Німці 1,1
Грузини 1,0
Народи з чисельністю населення понад 1000 осіб

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Липецкой области - О демографической ситуации Липецкой области за январь-июнь 2011 года. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
 Тульська область  Рязанська область
 Орловська область  Тамбовська область
 Курська область  Воронезька область