Мовчан Віталій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Мовчан
Віталій Анатолійович Мовчан
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png Лейтенант
Мовчан Віталій.jpg
Загальна інформація
Народження 17 березня 1998(1998-03-17)
Куп'янськ, Харківська область
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24) (23 роки)
в районі селища Трьохізбенка, Луганська область
Національність українець
Alma Mater Харківський Національний університет Повітряних Сил України імені Івана Кожедуба.
Військова служба
Роки служби 2016-2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ ППО (2016).png ППО Сухопутних військ
Формування
Війни / битви російське вторгнення в Україну (з 2022)
Нагороди та відзнаки
Герой України

Віталій Анатолійович Мовчан (нар. 17 березня 1998, м. Куп'янськ Харківської областіпом. 24 лютого 2022, в районі селища Трьохізбенка Луганської області) — український військовослужбовець (лейтенант). Герой України (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Віталій Мовчан народився 17 березня 1998 року у місті Куп'янську на Харківщині.

У 2016 році підписав контракт із Збройними силами України, де обіймав посаду механіка-водія. Згодом вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який закінчив 2020 року.

Російське вторгнення в Україну 2022[ред. | ред. код]

Обслуга зенітного ракетного комплексу, яку очолював лейтенант Віталій Мовчан, 24 лютого 2022 року у ході російського вторгнення перебувала на бойовому чергуванні, прикриваючи місцевих мирних жителів та війська, залучені в ООС. І саме їм з-поміж перших обслуг ЗРК довелося прийняти бій із противником, сили якого значно переважали. Коли до позиції наблизилася повітряна ціль, яку зенітники упізнали як ворожий літак і «захопили», близько 6:50 Віталій провів перший у житті бойовий пуск зенітної ракети. А невдовзі вимовив у радіоефір найбажанішу для його військового фаху переможну доповідь: «Ціль знищено!» Як з'ясувалося трохи пізніше, обслуга Віталія «з першого пострілу» «демілітаризувала» російський двомісний багатоцільовий винищувач четвертого покоління Су-30.

Підлеглі (більшість із яких були набагато старші за віком) свідчать: лейтенант Мовчан професійно, холоднокровно і самовіддано керував боєм, надихаючи обслугу особистим прикладом — його ЗРК активно маневрував, міняючи позиції, згодом ще одним влучним пуском було знищено ворожий безпілотний літальний апарат. Зрозуміло, що авіація противника почала полювати на український ЗРК та його героїчний екіпаж, і близько 16-ї години сталося непоправне — пара ворожих ударних вертольотів Мі-24 на критично малій висоті підібралася до тимчасової стартової позиції і «відпрацювала» по ній некерованими ракетами. Віталій Мовчан загинув в районі селища Трьохізбенка Луганської області на бойовому посту, а його підлеглі дістали тяжких поранень.[1][2].

Похований 18 березня 2022 року на Федорівському кладовищі у місті Володимирі Волинської області.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]