Модрина американська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Модрина американська
Модрина американська (Larix decidua)
Модрина американська (Larix decidua)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Модрина (Larix)
Вид: Модрина американська
Біноміальна назва
Larix laricina
(Du Roi) K. Koch, 1873
Natural range of Larix laricina
Natural range of Larix laricina
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Larix laricina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Larix laricina
EOL logo.svg EOL: 1033608
IPNI: 262435
ITIS logo.svg ITIS: 183412
IUCN logo.svg МСОП: 42313
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3326

Модрина американська (Larix laricina) — вид голонасінних рослин роду Модрина (Larix) родини Соснові (Pinaceae).

Опис[ред.ред. код]

Листопадне дерево до 25 м висотою з красивою вузькопірамідальною або конусоподібною кроною, утвореною змієподібно вигнутими, звисаючими вниз гілками. Забарвлення стовбура зустрічається від темно-бурого до сірого. Молоді пагони коричнево-оранжеві або охристі, з сизим нальотом. Хвоя навесні дуже ніжна, світло-зелена, пізніше темніша, до 3 см завдовжки. Вважається найсвітлолюбнішою і повільно зростаючою породою серед представників роду. Хвоя розпускається в середині квітня, опадає в листопаді. Розмножується насінням. Завдяки витонченій дрібногілястій кроні довше за інших зберігає свій зелений наряд. Шишки дрібні, дуже декоративні, фіолетово-червоні до дозрівання і червоно-бурі в зрілій фазі.

Поширення[ред.ред. код]

У природі ареал виду охоплює всю територію Канади та північно-східні райони США. Виростає від тундр на півночі (витримує температуру до −65 °C) до широколистяних лісів і прерій на півдні.[1]

Добре росте в морському та континентальному кліматі Європи, вважається витривалішою до клімату ніж модрина європейська. Зростає повільніше інших модрин, вегетація настає пізніше від інших видів. Віддає перевагу добре дренованим ґрунтам і світлим місцям. Витримує надлишкове проточне зволоження. Рослина вкрай світлолюбна.

Модрини, як і сосни, потребують взаємозв'язку коренів з грибами — мікоризи. Найбільше підходять для утворення такої мікоризи деякі види маслюків, червоноголовців і білих грибів, тому полив молодий модрини водою після миття зібраних в лісі грибів стане дуже хорошою підмогою. Можна також прикопати в пристовбурних колах старі червиві гриби зі зрілими спорами.

Використання[ред.ред. код]

Бонсай з модрини американської

Широко використовуються в озелененні. Добре виглядають в алейних і дрібногрупових посадках в скверах і парках, при створенні великих масивів, в чистих і змішаних групах. У змішаних групах з різних видів модрини колірна гамма хвої навесні і влітку включає всі відтінки зеленого кольору: від блідо-зеленого у модрини американської до сизого і сизо-зеленого у модрини японської та модрини європейської[2]. У декоративній культурі використовуються також для створення бонсай[3].

Північні аборигенні народи використовують кору у народній медицині для лікування порізів, обморожень, артритів.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hogan, C. Michael (November 24, 2008). Black Spruce. GlobalTwitcher.com. Процитовано 2011-05-28. 
  2. Uchytil, Ronald J. (1991). Larix laricina. Fire Effects Information System. US Forest Service. 
  3. Joyce, David (2006). The Art of Natural Bonsai: Replicating Nature's Beauty. Sterling Publishing Company. с. 154. ISBN 9781402735240. «As bonsai, they are my favorite genus because of their speed of growth, hardiness, ease of wiring and shaping, and, most of all, for their beautiful foliage color in spring and autumn.» 
  4. Marles, Robin James (2009). Aboriginal Plant Use in Canada's Northwest Boreal Forest. Canadian Forest Service. ISBN 9780660198699. 

Посилання[ред.ред. код]


Хвойні Це незавершена стаття про Хвойні.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.