Молочай жигулівський
| Молочай жигулівський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Молочайні (Euphorbiaceae) |
| Рід: | Молочай (Euphorbia) |
| Вид: | Молочай жигулівський (E. zhiguliensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Euphorbia zhiguliensis (Prokh.) Prokh., 1949
| |
Молоча́й жигулі́вський (Euphorbia × zhiguliensis)[1] — рідкісна отруйна багаторічна рослина родини молочайних. Вузький ендемік Росії, занесений до Червоної книги цієї країни.
Опис[ред. | ред. код]
Трав'яниста рослина заввишки до 40 см. Стебло прямостояче, голе, вкрите нечисленними листками. Листки лінійні, біля основи звужені, з заокругленою або зрізаною верхівкою, 4-8 см завдовжки та 1 см завширшки. Квітки непоказні, зібрані в негусті суцвіття-зонтики. Зеленкувато-жовті приквітки, які часто сприймають за пелюстки, мають довжину 5-15 мм. Плід — тригорішок. Усі частини рослини містять отруйний молочний сік.
Екологія та поширення[ред. | ред. код]
Розмножується насінням. Квітне в травні, плодоносить в червні. Коли плід лускає, то сухі насінини можуть викидатися на відстань до 5 м від материнської рослини. Надалі вони поширюються або потоками води, або тваринами. За сприятливих умов у ґрунті насіння зберігає схожість протягом 7 років.
Невеликий за площею ареал цього виду не виходить за межі Самарської області Росії. Він складається з кількох окремих ділянок, розташованих у Жигулівських горах. Більша частина популяцій знаходиться в межах Жигулівського заповідника, де рослини зростають на скелях, узліссях дібров і сосняків, по рідких сосняках з елементами степової рослинності та у кам'янистому степу.
Значення і статус виду[ред. | ред. код]
Як вузький ендемік молочай жигулівський є цінним об'єктом наукових досліджень, але стан його популяцій незадовільний. Зокрема, в них дуже мало особин, що плодоносять, а це спричинює погане насіннєве відтворення виду. Головними факторами, що негативно впливають на чисельність виду, є розробка нафтових родовищ, кам'яних кар'єрів, випасання худоби, надмірне рекреаційне навантаження, яке призводить до витоптування і степових пожеж.
Окрім Жигулівського заповідника ця рослина охороняється в Національному парку «Самарська Лука», а також культивується у ботанічному саду міста Самари.
Синоніми[ред. | ред. код]
- Euphorbia esula підв. esula[2]
- Euphorbia graminifolia підв. zhiguliensis (Prokh.) Oudejans
- Euphorbia virgata підв. zhiguliensis Prokh.
- Galarhoeus × zhiguliensis Prokh.
- Tithymalus graminifolius підв. zhiguliensis (Prokh.) Oudeja[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Plant List [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]. (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Молочай жигулівський [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі Росії.(рос.) — Переглянуто 5 листопада 2014.
|