Монастир Пактократор (Константинополь)
| Монастир Пактократор | |
|---|---|
 | |
| 41°01′10″ пн. ш. 28°57′25″ сх. д. / 41.01972222002777357° пн. ш. 28.95722222002777713° сх. д.Координати: 41°01′10″ пн. ш. 28°57′25″ сх. д. / 41.01972222002777357° пн. ш. 28.95722222002777713° сх. д. | |
| Тип споруди |
церква мечеть і монастир[1] |
| Розташування |
 Туреччина[1], Фатіх[1] |
| Початок будівництва | 1136 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | Архітектура Візантійської імперії |
| Стан | світова спадщина ЮНЕСКО[2] |
| Епонім | Архангел Михаїл |
  Монастир Пактократор (Константинополь) (Туреччина) | |
 | |
 Монастир Пактократор у Вікісховищі | |
Мечеть Зайрек (тур. Molla Zeyrek Camii) — другий за величиною (після собору Святої Софії) пам'ятник візантійського зодчества, що зберігся від Константинополя.
Починаючи з 1118 візантійська імператриця Ірина Комніна будувала недалеко від храму Святих Апостолів монастирський комплекс (церква, бібліотека, дивноприймниця з лікарнею, будинок піклування для старих і психіатрична лікарня) на честь Христа Пантократора.
Після її смерті в 1124 будівництво продовжив імператор Іоанн II (на згадку про перемоги, здобуті ним над ворогами), який звів трохи на північ церкву на честь ікони Богоматері Милостивої і поєднав її (не пізніше 1136) з монастирем критим переходом з годинником. Монастир був оточений високою стіною із двома воротами. Кафолікон монастиря був присвячений Софії Премудрості Божої. Обидва вінценосні ктитори були поховані в каплиці, так само як і імператор Іоанн V з династії Палеологів.
Із встановленням Латинської імперії монастир Пантократора перейшов до рук венеційського кліру, який помістив у соборному храмі знамениту ікону Одигітрії. Імператор Балдуїн ІІ влаштував тут свій палац.
Після вигнання латинян із міста до монастиря повернулося православне життя, а одного із тутешніх ченців обрано патріархом під ім'ям Геннадія Схоларія відразу після взяття міста османами. Він не зміг запобігти перетворенню в 1471 монастиря на мечеть, яка пізніше отримала назву на згадку про Зайрека — мудреця з сусіднього медресе. Мозаїки та фрески існували до пожежі що відбулась в кінці 18 століття,про них згадували мандрівники, зазначаючи про те шо всі обличчя святих на них знищені турками які відкрили мечеть в будівлі монастиря.
До кінця XX століття стародавні будівлі занепали, що ЮНЕСКО занесло їх до списку об'єктів Світової спадщини, яким загрожує знищення.
У 2009 турецька влада приступила до масштабної реставрації, яка була завершена в 2019[3].
Настоятелі монастиря[ред. | ред. код]
- Йосип Агіогліцерит (можливо бл. 1136 - бл. 1154)
- Феодосій де Віллардуен (бл. 1261-1265)
- Макарий Макрис (бл. 1420-1431)
- Геронтій (можливо 1431-1453)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в archINFORM — 1994.
- ↑ http://whc.unesco.org/en/list/356
- ↑ Ümit UZUN-Harun UYANIK-İbrahim MAŞE (29 травня 2019). Molla Zeyrek Cami'nin restorasyonu tamamlandı. www.dha.com.tr (тур.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Пандократорский монастырь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)