Джиджітка монгольська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джиджітка монгольська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Джиджітка (Podoces)
Вид: Джиджітка монгольська
Podoces hendersoni
Hume, 1871
Посилання
Вікісховище: Podoces hendersoni
Віківиди: Podoces hendersoni
EOL: 916066
ITIS: 562348
МСОП: 22705883
NCBI: 257846

Джиджі́тка монгольська[2], або монгольська пустельна сойка[3] (Podoces hendersoni) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae)[4]. Мешкає в Центральній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Монгольська джиджітка

Довжина птаха становить 28 см, вага 104-140 г. Голова велика, округла, дзьоб міцний, загострений, крила довгі, округлої форми, дещо загнуті донизу, хвіст середньої довжини з рівним кінцем, лапи довгі, міцні, будова тіла загалом кремезна. Голова, груди і боки охристі, горло і живіт білувато-сірі, гузка білувата. Спина і крила рудувато-коричневі. Лоб і тім'я чорнуваті, над дзьобом тонка чорна смуга. Хвіст і першорядні покривні пера крил чорні з синім металевим відблиском, першорядні махові пера білі з чорними кінчиками, біля основи чорні. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті. Голос — різке, пронизливе стрекотіння.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Монгольські джиджітки мешкають в Монголії і Китаї (Сіньцзян, північно-східний Цинхай, північ Ганьсу, захід Внутрішньої Монголії), трапляються на сході Казахстану. Вони живуть в кам'янистих пустелях і напівпустелях, місцями порослих чагарниками, на висоті від 2000 до 3000 м над рівнем моря, місцями на висоті від 1000 до 3800 м над рівнем моря. Монгольські джиджітки ведуть наземний спосіб життя, при небезпеці втікають до чагарників, а не відлітають. Зустрічаються парами або сімейними зграйками. Живляться комахами, дрібними ящірками, насінням. Сезон розмноження триває з березня по травень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілок і корінців, розміщється в чагарниках. В кладці від 3 до 4 яєць. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Podoces hendersoni: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Термінологія і номенклатура [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] / О. П. Маркевич, К. І. Татарко; АН УРСР, Ком. наук. термінології. — Київ: Наук. думка, 1983. — С. 232
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 липня 2022.
  5. Dashnyam, Batsuuri; Delgerzaya, Delgerjargal; Gankhuyag, Purev-Ochir; Amarkhuu, Gungaa (3 травня 2020). Nesting Behavior of the Mongolian Ground Jay ( Podoces hendersoni ) in the Gobi Desert of Southern Mongolia. Mongolian Journal of Biological Sciences (англ.). 18 (1): 41—46. ISSN 2225-4994.