Морелла (оповідання)
| Морелла | ||||
|---|---|---|---|---|
| Morella | ||||
 | ||||
| Жанр | Оповідання | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Едгар Аллан По | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1835 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} США | |||
| Переклад | Ірина Бояновська[1] | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
«Морелла» (англ. Morella) — оповідання американського письменника XIX століття Едгара Алана По 1835 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Неназваний оповідач одружується з Мореллою, жінкою з великими науковими знаннями, яка копається в дослідженнях німецьких філософів Фіхте і Шеллінга. Морелла проводить свій час за читанням в ліжку і вчить свого чоловіка. Усвідомлюючи її фізичне нівечення, чоловікові, оповідачу, стає страшно і він бажає смерті дружини та вічного миру. Його бажання здійснюється, але в момент смерті Морелла народжує дочку.
Оповідач-вдівець тримає дочку під замком, нікому її не показує, навіть не дає їй ім'я. Дочка підростає і батько в страху розуміє, що вона — точна копія матері. Однак дочку він любить так само сильно, як ненавидів її матір. До десяти років схожість дівчинки з померлою Мореллою стає нестерпною. Батько вирішує хрестити її, щоб вигнати з неї зло. Під час церемонії священик запитує оповідача, яким ім'ям він хоче наректи свою дочку, і з його губ, проти його волі, злітає ім'я «Морелла». Відразу ж, дочка кричить, «Я тут!» і вмирає. Батько відносить тіло дочки в сімейний склеп і не знаходить там тіла її матері.
Аналіз[ред. | ред. код]
Рішення оповідача назвати свою дочку Морелла вказує на його підсвідоме бажання її смерті[2]. Переродження Морелли викликає підозри, що вона вампір, що відтворила себе, щоб помститися оповідачеві[3]. Едгар По досліджує ідею, що відбувається після смерті, чи може особистість продовжувати існувати поза організмом людини і повертатися до інших особистостей[4]. Він був натхненний теорією Шеллінга про особистість, згадка про якого є в романі[5].
Публікація[ред. | ред. код]
Вперше Морелла була опублікована в квітні 1835 в «Southern Literary Messenger». Виправлена редакція перевидана в листопаді 1839 в «Burton's Gentleman's Magazine». Перша публікація містила в собі вірш «Гімн» (Hymn) з 16 рядків, цей гімн за сюжетом співала Морелла. З останнього прижиттєвого видання оповідання (The Broadway Journal, 21 червня 1845) гімн був виключений автором і з тих пір публікувався окремо під назвою «Католицький гімн» (A Catholic Hymn).
Екранізації[ред. | ред. код]
Оповідання екранізував 1962 року Роджер Корман. «Морелла» — перший з трьох епізодів у картині «Історії жаху». У ролях Вінсент Прайс, Петер Лорре і Безіл Ретбоун. Інші два епізоди поставлені за оповіданнями «Чорний кіт» і «Правда про історію з містером Вальдемаром».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Провалля і маятник: Оповідання, поезії. — Харків, 2006 / Морелла. Переклад Ірини Бояновської, 242-246 с.
- ↑ Kennedy, J. Gerald. «Poe, 'Ligeia,' and the Problem of Dying Women» collected in New Essays on Poe's Major Tales, edited by Kenneth Silverman. Cambridge University Press, 1993. p. 119. ISBN 0-521-42243-4
- ↑ Tate, Allen. "Our Cousin, Mr. Poe, " collected in Poe: A Collection of Critical Essays, Robert Regan, editor. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall Inc., 1967. p. 39
- ↑ a b c Morella
- ↑ Campbell, Killis. The Mind of Poe and Other Studies. New York: Russell & Russell, Inc., 1962: 13.
| |||||||||||||||||||
