Мостовий Володимир Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мостовий Володимир Йосипович
Народився 14 липня 1919(1919-07-14)
Хажин, Бердичівський район, Україна
Помер 18 жовтня 1996(1996-10-18) (77 років)
Москва, Росія
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність науковець
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Заклад Курчатовський інститут
Учасник Німецько-радянська війна
Членство Академія наук СРСР
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Пошани орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Державна премія СРСР Сталінська премія

Володимир Йосипович Мостовий (19191996) — учасник Другої світової війни, командир батареї 816-го артилерійського полку (281-я стрілецька дивізія, 23-я армія, Ленінградський фронт), старший лейтенант. Герой Радянського Союзу.

Учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (з 1984). Лауреат двох Сталінських і Державної премій

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 липня 1919 року в селі Хажин Бердичівського повіту Київської губернії (нині Бердичівського району Житомирської області).

Після смерті батьків, з 1929 року, виховувався у родичів в місті Фастів Київської області.

У 1936 році закінчив середню школу, а в 1941 році— Київський державний університет імені Т.Г.Шевченка.

У Червоній Армії — з липня 1941 року. Учасник Другої світової війни: у серпні 1941 — квітні 1942 — розвідник, зв'язківець і навідник знаряддя 822-го артилерійського полку (Південно-Західний фронт). Брав участь у Київській оборонній операції і оборонних боях в Україні. У жовтні 1942 року закінчив прискорений курс Подільського артилерійського училища (у місті Бухара, Узбекистан). З листопада 1942 — начальник розвідки дивізіону, командир батареї, начальник штабу дивізіону та помічник начальника штабу 816-го артилерійського полку 281-ї стрілецької дивізії (Волховський, Ленінградський і 2-й Білоруський фронти). Брав участь в обороні і знятті блокади Ленінграда, Ленінградсько-Новгородської, Виборзької, Млавсько-Ельбінзької, Східно-Померанської і Берлінській операціях. У боях був тричі поранений. Член ВКП(б)/КПРС.

Особливо відзначився у Виборзькій операції. 13 червня 1944 року біля села Рауту (нині — селище Сосново Приозерського району Ленінградської області) вогнем батареї нищив і придушував вогневі точки противника. 15 червня 1944 року в бою у районі села Сійранмяки (нині не існує, територія Виборзького району Ленінградської області), беручи участь у штурмі важливої висоти, першим увірвався у ворожу траншею. 16 червня 1944 року його батарея спільно зі стрілецькими підрозділами відбила 7 контратак противника.

За мужність і героїзм, проявлені в боях, Указом Президії Верховної ради СРСР від 21 липня 1944 року старшому лейтенанту Володимиру Мостовому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Після закінчення війни Мостовий продовжував службу в артилерії помічником начальника штабу полку та помічником начальника штабу бригади (в Північній групі військ, Польща і Таврійському військовому окрузі). З березня 1946 року капітан Мостовий в запасі.

Потім працював у Лабораторії вимірювальних приладів Академії наук СРСР (перетвореної потім на Інститут атомної енергії АН СРСР імені І. В. Курчатова): науковим співробітником (1947-1954), начальником сектора (1954-1974), начальником лабораторії нейтронної фізики (1974-1989) та головним науковим співробітником (з 1989 року).

За дослідження з визначення констант самовільного поділу плутонію в 1949 році таємними указами уряду в групі учасників розробки першої радянської ядерної бомби був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та Сталінською премією II ступеня.

Спеціаліст в галузі нейтронної фізики, фізики розподілу і фізики реакторів. Спільно з іншими вченими створив метод нейтронної спектроскопії за часом прольоту, відкрив нейтронні резонанси і визначив їх параметри. Найбільший фахівець в області процесів поділу ядра. 26 грудня 1984 року обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР по Відділенню ядерної фізики[1].

Помер 18 жовтня 1996 році на 78-му році життя. Похований на Кунцевському кладовищі в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Буров А. В. «Мир надо охранять» // «Солдатская доблесть» / Под ред. Кузнецова П. И., Смирновой О. М.. — Лениздат, 1968. — С. 239—252. — 256 с.
  • Иван Виноградов. «Мое несказанное слово». — Воениздат, 1969. — С. 320. — 392 с.
  • Буров А.В. «Твои Герои, Ленинград». — 2-е изд., доп.. — Ленинград: Лениздат, 1970. — Т. 2. — С. 398. — 534 с.
  • Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. / Под ред. И.Н. Шкадова. — Москва: Воениздат, 1988. — Т. 2: Любовь — Ящук. — 862 с.
  • Юбилеи. Награды и премии. Общее собрание АН СССР постановило. // Вестник Академии наук СССР : журнал. — 1989. — Т. 59, № 7. — С. 129.
  • «Атомный проект СССР: Документы и материалы» / Под общ. ред. Л. Д. Рябева. — Саров: РФЯЦ-ВНИИЭФ, 1998. — С. 197.
  • Краткая Российская энциклопедия. — Москва: Оникс 21 век, 2003. — Т. 2: К — Р. — С. 595. — 1135 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]