Моя улюблена війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моя улюблена війнаPicto infobox cinema.png
Mans mīļākais karš
Mans mīļākais karš.jpg
Офіційний постер до фільму
Жанр анімаційний, документальний, біографія
Режисер Ілзе Бурковська-Якобсена
Продюсер Ґунтіс Тректеріс
Сценарист Ілзе Бурковська-Якобсена
Композитор Карліс Аузанс
Художник Свейн Нюхус
Кінокомпанія Ego Media, Bivrost Film
Тривалість 80 хв.
Мова латиська
російська
Країна Латвія Латвія, Норвегія Норвегія
Рік 2020
Дата виходу 15 червня 2020 (Франція)
25 вересня 2020 (Латвія)
30 березня 2021 (Іспанія)
IMDb ID 12354896
myfavoritewar.com

Моя́ улю́блена війна́ (латис. Mans mīļākais karš) — мультиплікаційний фільм 2020 року суспільного виробництва Латвії та Норвегії. Отримав премію фестивалю «Великий Кристап» як найкращий анімаційний фільм, а його авторка Ілзе Бурковська-Якобсена — як найкраща режисерка анімаційного кіно. Прем'єра фільму в Латвії відбулася 25 вересня 2020 року[1].

Створення[ред. | ред. код]

Натхненням до створення фільму послужили роботи «Персеполіс» Марджан Сатрапі та «Вальс із Баширом» Арі Фольмана[2]. Через обмежений бюджет режисерка вирішила поєднати анімацію з документальними кадрами, архівними світлинами та кінохронікою. Розробка фільму почалася в 2014 році, а виробництво — у кінці 2016. У процесі створення використовувалася перекладна мультиплікація в комбінації з 3d-анімацією, і трохи мальованої анімації для початкової сцени. Загалом над фільмом працювало 5 аніматорів — Крішс Аболс, Керія Арне, Томс Буранс, Нейл Хаммер і Арніс Земітіс, також брали участь художниця задніх планів Лайма Пунтуле, художник додаткових персонажів Гаррі Ґрундманн та художники розкадрування Маргаріта Турауска і Робертс Цінкусс[3][4].

Сюжет[ред. | ред. код]

В основі фільму лежить автобіографія режисерки, що народилася в радянській Латвії в 1970-і роки, її спогади про часи радянської окупації, Співочої революції та відновлення Латвією незалежності. Велику роль в ньому відіграють інші історичні події, такі як Друга світова війна, Курляндський мішок і повоєнна депортація латишів до Сибіру. Головна героїня рано втрачає батька через автомобільну аварію, але її мати неспроможна просуватися кар'єрними сходами через те, що її батька, латиського селянина, було репресовано радянською владою. Щоб пробитися в радянському житті, дівчинка стає завзятою активісткою піонерської організації. Але по мірі її дорослішання вона все сильніше усвідомлює фальш та брехню радянської ідеології та радянського життя.

Переплетення історичних фактів, повсякденних реалій та особистих спогадів малюють правдиву картину історично значущого періоду[5], розкривать, що насправді ховалося за пропагандою та брехнею радянського авторитаризму[6].

В одній із заключних сцен повідомляється, що війна для Латвії закінчилася в 1995 році, коли було ліквідовано останню російську військову базу. Глядач бачить тонучі портрети спочатку Леніна і Сталіна, потім інших радянських вождів, а після цього також різних авторитарних керівників, у тому числі Гітлера, Саддама Хусейна, Сі Цзіньпіна, Путіна. Закадровий голос авторки каже, що «всі, хто відбирають у нас можливість вибору, врешті-решт перетворюються на сміття, що тоне в річці, якою є ми самі».

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[7]
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів в Аннесі 2020 Найкращий фільм Моя улюблена війна Нагорода
Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів у Пучхоні 2020 Приз жюри Моя улюблена війна Нагорода
Кінофестиваль «Вільна Зона» 2020 Найкращий іноземний фільм Моя улюблена війна Номінація
Великий Кристап 2020 Найкращий анімаційний фільм Моя улюблена війна Нагорода
Найкращий режисер Ілзе Бурковська-Якобсена Нагорода
Найкращий сценарій Ілзе Бурковська-Якобсена Номінація
Найкращий композитор Карліс Аузанс Номінація
Найкращий звукорежисер Ернестс Ансонс Номінація
Мінський міжнародний кінофестиваль «Листопад» 2020 Гран-прі конкурсу документального кіно Моя улюблена війна Номінація
Міжнародний фестиваль анімації в Новому аеропорту Тітосе 2020 Гран-прі за повнометражний фільм Моя улюблена війна Нагорода
Міжнародний фестиваль анімації в Оттаві 2020 Найкращий повнометражний анімаційний фільм Моя улюблена війна Номінація
Міжнародний фестиваль анімації в Палм-Спрінгз 2020 Аніматор року Ілзе Бурковська-Якобсена Нагорода
Талліннський кінофестиваль «Темні ночі» 2020 Найкращий балтійський фільм Моя улюблена війна Номінація
Варшавський міжнародний кінофестиваль 2020 Найкращий фільм Моя улюблена війна Номінація
Кінофестиваль у Глазго 2021 Приз глядацьких симпатій Моя улюблена війна Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mans mīļākais karš. nkc.gov.lv. Архів оригіналу за 02019-01-2424 січня 2019. Процитовано 02019-01-2323 січня 2019. 
  2. MY FAVORITE WAR. Film Centre of Latvia. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  3. My Favorite War by Ilze Burkovska Jacobsen. Zippy Frames. 26 травня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  4. Zahed, Ramin (September 4, 2020). Ode to a Latvian Childhood: The Challenges & Inspirations of 'My Favorite War'. Animation Magazine. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  5. Mans mīļākais karš. Artdocfest. Процитовано 14 травня 2022. 
  6. Main Page. My Favorite War. Процитовано 14 травня 2022. 
  7. Нагороди та номінації фільму Моя улюблена війна на сайті IMDb (англ.)