Сі Цзіньпін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сі Цзіньпін
кит. 习近平
Xi Jinping October 2013 (cropped).jpg
Народився 15 червня 1953(1953-06-15) (64 роки)
Пекін, КНР[1]
Громадянство Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Національність Китайці
Проживання Пекін
Ім'я при народженні 习近平 і 習近平
Діяльність політик, інженер, інженер-хімік, адвокат, генеральний секретар
Alma mater  • Університет Цінхуа
 • Університет Цінхуа
 • Beijing BaYi School[d]
 • Beijing 101 Middle School[d]
Посада генеральний секретар ЦК КПК, голова Китайської Народної Республіки, member of the Politburo of the Communist Party of China[d], голова Центральної військової ради Комуністичної партії Китаю[d], First Secretary of Secretariat of the Communist Party of China Central Committee[d], Governor of Fujian[d], Vice President of the People's Republic of China[d], President of the Central Party School of the Communist Party of China[d], member of the Politburo Standing Committee of the Communist Party of China[d], Голова Центральної військової ради Китайської Народної Республіки[d] і member of the National People's Congress[d]
Заклад
Членство Politburo Standing Committee of the Communist Party of China[d]
Politburo of the Communist Party of China[d]
Партія Комуністична партія Китаю
Конфесія Xi Jinping Thought on Socialism with Chinese Characteristics for a New Era[d] і атеїзм
Батько Сі Чжунсюнь[d][2][3]
Мати Ці Сінь[d][4]
Брати, сестри  • Сі Юаньпін[d][5]
 • Ці Цяоцяо[d][6]
У шлюбі з Пен Ліюань[7][8]
Діти Сі Мінцзе[d][8]
Автограф Xi'sign1.gif
Нагороди

Сі Цзіньпін (кит. 習近平 / 习近平; піньінь: Xí Jìnpíng; нар. 1 червня 1953, повіт Фупін, Шаньсі, КНР) — китайський державний і політичний діяч, Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю з 15 листопада 2012, Голова КНР14 березня 2013).

Кандидат у члени ЦК КПК 15-го скликання (19972002), Член ЦК КПК 16-17-го скликань (з 2002 р.), член Політбюро ЦК КПК і Постійного комітету Політбюро ЦК КПК 17-го скликання (з 2007 р.).

Сі Цзіньпін є одним з найбільш високопоставлених осіб в політичній системі Китаю. Він став наступником до недавнього голови КНР Ху Цзіньтао, який залишив свій пост 15 листопада 2012 року.

Біографія[ред.ред. код]

Сі Цзіньпін народився 1 червня 1953 у повіті Фупін провінції Шаньсі. Його батько — Сі Чжунсюнь (1913–2002), китайський революціонер, що належав до першого покоління керівників КНР, обіймав посаду віце-прем'єра Держради КНР (19591965), був губернатором провінції Гуандун (19791981) і заступником Голови ПК ВЗНП.

Сі Цзіньпін почав трудову діяльність у 1969 році. У 1974 році вступив у Комуністичну партію Китаю. Аспірантуру за спеціальністю «Марксистська теорія й ідейно-політичне виховання» Інституту гуманітарних і соціальних наук Університету Цінхуа закінчив заочно, має ступінь доктора юридичних наук.

19691975 роки — після закінчення середньої школи секретар парторганізації бригади Лянцзяхе комуни Веньаньї у повіті Яньчуань провінції Шеньсі.

19751979 роки — студент хіміко-технологічного факультету Політехнічного університету Цінхуа.

19791982 роки — секретар Канцелярії Держради КНР і Канцелярії Центральної військової ради КНР.

19821983 роки — заступник секретаря Комітету КПК повіту Чжендін провінції Хебей.

19831985 роки — секретар Комітету КПК повіту Чжендін провінції Хебей.

19851988 роки — віце-мер міста Сямень провінції Фуцзянь.

19881990 роки — секретар Комітету КПК округу Нінде провінції Фуцзянь.

19901993 роки — секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників Фучжоу провінції Фуцзянь.

19931995 роки — член Постійного комітету комітету КПК провінції Фуцзянь, секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників міста Фучжоу провінції Фуцзянь.

19951996 роки — заступник секретаря Комітету КПК провінції Фуцзянь, секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників м. Фучжоу.

19961999 роки — заступник секретаря Комітету КПК провінції Фуцзянь.

19992000 роки — заступник секретаря Комітету КПК, виконувач обов'язків губернатора провінції Фуцзянь.

19982002 роки — аспірант заочної форми навчання за спеціальністю «Марксистська теорія й ідейно-політичне виховання» Інституту гуманітарних і соціальних наук Університету Цінхуа.

20002002 рр.— заступник секретаря Комітету КПК і губернатор провінції Фуцзянь.

З 2002 — заступник секретаря Комітету КПК, а також в.о. губернатора провінції Чжецзян.

20022003 р.р. — секретар Комітету КПК, а також в.о. губернатора провінції Чжецзян.

20032007 роки — секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників провінції Чжецзян.

У 20072008 рр.. — секретар Шанхайського міського комітету КПК.

З 2007 — член Секретаріату ЦК КПК.

З 2008 — заступник Голови КНР.

З жовтня 2010 р. — заступник голови Військової ради ЦК КПК.

З 15 листопада 2012 р. Сі Цзіньпін — Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю. Рішення про його обрання було прийнято учасниками першого пленуму ЦК КПК XVIII скликання (почався 8 листопада).

16 березня 2012 журнал «Цюші» опублікував доповідь заступника голови КНР і ректора Вищої партійної школи Сі Цзіньпіна, в якому головна увага приділяється питанню єдності Комуністичної партії Китаю. За його словами, необхідно «свідомо підтримувати єдність партії, рішуче боротися проти всіх дій, що завдають шкоди і розколюють партію».

14 березня 2013 Китайські збори народних представників оголосили, що Сі Цзіньпін став новим Головою КНР.[9] Він замінив на цій посаді Ху Цзіньотао і сконцентрував у своїх руках всю владу над партією, державою і збройними силами [10].

З приходом до влади Сі Цзіньпіна у Китаї почали проводитися економічні реформи і жорстка антикорупційна компанія, але у той же час було скорочення громадянських свобод та зростання націоналізму. У жовтні 2017 року під час 19-ого з'їзду Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіна було визнано «найвпливовішим китайським лідером» після Мао Цзедуна. На початку з'їзду голова Китаю виступив з тригодинною промовою і вперше представив свою філософію «соціалізму з китайськими характеристиками в нову епоху» та пообіцяв до 2050 року перетворити Китай на світового лідера [11]. Він заявив, що Китай буде здійснювати повноцінні контакти зі світом і підкреслив, що «жодна країна не може самостійно вирішувати численні проблеми, що стоять перед людством. Жодна країна не може дозволити собі йти в самоізоляцію» [12]. Високопосадовці та державні ЗМІ почали називати його ідеї «Ідеологія Сі Цзіньпіна». Погляди попередніх лідерів Компартії Китаю теж фіксувалися у конституції партії, але ідеологом визнавали лише її засновника Мао Цзедуна [13].

11 березня 2018 р. під час щорічного засідання Народного з'їзду народних представників у Пекіні була ухвалена конституційна поправка, яка дозволяє Сі Цзіньпіну залишатися на посаді президента небмежений термін. Багатьох киатйців ця новина шокувала [14] . Під час голосування у парламенті з 2996 депутатів двоє проголосували «проти», ще три утрималися. До того Конституція дозволяла президенту перебувати на посаді два терміни, а ця поправка скасовує систему, яку запровадив китайський лідер Ден Сяопін у 1982 році, спрямовану на запобігання надмірностей диктатури протягом усього життя [15]. Термін правління Сі Цзіньпіна мав закінчитись у 2023 р. [16]. Влада Китаю оголосила, що зміни покликані вдосконалити єдине партійне та державне керівництво [17].

Президент США Дональд Трамп похвалив зусилля свого китайського колеги, спрямовані на продовження терміну його повноважень і зазначив, що не проти аналогічного рішення у США. «Не забувайте, що Китай - велика країна, а Сі - великий джентельмен. Він тепер - довічний президент. Він чудовий... і подивіться, він зміг це зробити. Думаю, це здорово. Можливо, і ми зможемо якось зробити так само» - заявив Трамп 3 березня під час виступу на вечорі зі збору коштів, проведеного у його маєтку у Флориді [18].

Родина[ред.ред. код]

Сі Цзіньпін — чи не єдиний із сучасних китайських політиків, ім'я дружини якого відоме широким народним масам[19]. Його дружиною з 1986 року є Пен Ліюань — відома китайська співачка, володарка багатьох китайських і зарубіжних премій, у тому числі звання «діяч мистецтва з благородною мораллю і високим художнім рівнем». Вона є першим у країні магістром китайської національної вокальної музики, послом доброї волі ВООЗ з питань туберкульозу і СНІДу, послом доброї волі з питань боротьби з тютюнокурінням і запобігання дитячій злочинності. Також вона брала участь у масштабних державних акціях щодо викорінення обігу наркотичних речовин серед неповнолітніх, та пропагування використання презервативів населенням. Подружжя має дочку Сі Мінцзе.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #171899148 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Xi Jinping began career as cadre in rural Hebei South China Morning Post, 2012.
  3. Xi Jinping Millionaire Relations Reveal Fortunes of Elite Bloomberg News, 2012.
  4. Xi Jinping's mother praises father's influence on their children in article South China Morning Post, 2013.
  5. Xi Jinping’s brother marks 100th birthday of father in Gansu South China Morning Post, 2013.
  6. Xi Jinping Millionaire Relations Reveal Fortunes of Elite Bloomberg News, 2012.
  7. Xi Jinping put work first and missed birth of daughter South China Morning Post, 2012.
  8. а б China's Peng Liyuan a First Lady in more ways than one The Straits Times, 2014.
  9. Сі Цзіньпін став новим керівником Китаю
  10. Сі Цзіньпін зосередив у своїх руках всю владу у Китаї
  11. Пекіні завершився з'їзд Компартії Китаю: Сі Цзіньпін зміцнив свої позиції
  12. Сі Цзіньпін: лідер великої держави в нову епоху
  13. Сі Цзіньпіна визнали "найвпливовішим китайським лідером" після Мао Цзедуна
  14. На думку народу плювати: президент правитиме вічно, депутати вже переписали конституцію
  15. У КИТАЇ ДОЗВОЛИЛИ «ВІЧНЕ ПРАВЛІННЯ» ПРЕЗИДЕНТА СІ ЦЗІНЬПІНА
  16. "Вічний Сі Цзіньпін": У Китаї зняли обмеження на кількість президентських термінів
  17. Сі Цзіньпіну дозволили стати довічним лідером Китаю
  18. [ttps://www.pravda.com.ua/news/2018/03/4/7173602/ Трамп оцінив плани Китаю про "пожиттєвого керівника": Можливо, і ми так колись зробимо]
  19. Ольга Танасійчук (2012-12-28). Новий лідер Китаю Сі Цзіньпін - хто він?. УкрІнформ. Архів оригіналу за 2013-08-22. 

Посилання[ред.ред. код]