Мрнявчевичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мрнявчевичі
Герб роду
РодоначальникМрнява

Мрнявчевичі (серб. Мрњавчевићи) — середньовічний сербський шляхетний рід часів Сербського царства та періоду його занепаду. Рід володів регіоном Македонія. У 1366—1395 роках центральним містом володів Мрнявчевичів був Прилеп.

Історія

[ред. | ред. код]

Родоначальником династії вважається Мрнява, чий батько, на ім'я Мрнян, служив казначеєм сербського короля Стефана Уроша I та його дружини Єлени Анжуйської при їхньому дворі в Требинє[1]. Історик з Дубровника Мавро Орбіні (1563—1610) писав, що рід походить із краю Захумлє[2]. Ймовірно, рід покинув край після його завоювання Боснією 1326 року й оселився в Ливно. 1350 року Мрнявчевичі підтримали боснійську кампанію царя Стефана Душана, маючи надію відвоювати Захумлє[3].

Володіння Вукашина та Углєші Мрнявчевичів

Мрнява мав двох синів: Вукашина та Йована Углєшу. На думку Мавро Орбіні, яку підтримав Павел Йозеф Шафарик, у Мрняви був ще один син — Гойко[d][4]. Вукашин та Углєша загинули в битві на річці Мариці 1371 року проти османів. Після цієї битви, в якій також загинув цар Стефан Урош V, Сербське царство розпалося. Син Вукашина, Марко Мрнявчевич, успадкував володіння своєї родини та правив ними до своєї загибелі 1395 року.

Родове дерево

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lee, Gerald Stanley (1906). The voice of the machines: an introduction to the twentieth century. The Mount Tom Press. с. 314.
  2. Soulis, 1984, p. 92.
  3. Fine, 1994, pp. 362–363.
  4. Boskovic, Vladislav (2009). King Vukasin and the Disastrous Battle of Marica. GRIN Verlag. с. 2. ISBN 978-3640492435. Процитовано 9 березня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]