Мрнявчевичі

Мрнявчевичі

Герб роду
Родоначальник	Мрнява

Мрнявчевичі (серб. Мрњавчевићи) — середньовічний сербський шляхетний рід часів Сербського царства та періоду його занепаду. Рід володів регіоном Македонія. У 1366—1395 роках центральним містом володів Мрнявчевичів був Прилеп.

Історія

Родоначальником династії вважається Мрнява, чий батько, на ім'я Мрнян, служив казначеєм сербського короля Стефана Уроша I та його дружини Єлени Анжуйської при їхньому дворі в ТребинєLee, Gerald Stanley (1906). The voice of the machines: an introduction to the twentieth century. The Mount Tom Press. с. 314.. Історик з Дубровника Мавро Орбіні (1563—1610) писав, що рід походить із краю Захумлє. Ймовірно, рід покинув край після його завоювання Боснією 1326 року й оселився в Ливно. 1350 року Мрнявчевичі підтримали боснійську кампанію царя Стефана Душана, маючи надію відвоювати Захумлє.

Володіння Вукашина та Углєші Мрнявчевичів

Мрнява мав двох синів: Вукашина та Йована Углєшу. На думку Мавро Орбіні, яку підтримав Павел Йозеф Шафарик, у Мрняви був ще один син — Гойко. Вукашин та Углєша загинули в битві на річці Мариці 1371 року проти османів. Після цієї битви, в якій також загинув цар Стефан Урош V, Сербське царство розпалося. Син Вукашина, Марко Мрнявчевич, успадкував володіння своєї родини та правив ними до своєї загибелі 1395 року.

Родове дерево

• Мрнява (відомий у джерелах 1280—1289), казначей королеви Єлени Анжуйської
  • Вукашин (1320—1371), король сербів та греків (1366—1371)
    • Марко (1335—1395), титулярний король Сербії (1371—1395)
    • Андріяш (відомий у джерелах 1371—1395)
    • Іваніш
    • Дмітар (прибл. 1365—1410)
    • Олівера
  • Йован Углєша (?–1371), деспот, правитель Сере (1356—1371)
    • Твртко
    • Углєша
    • Євпраксія

Джерела

• Fine, John V. A. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 1994.
• Orbini, Mauro. Il Regno de gli Slavi hoggi corrottamente detti Schiavoni. — Pesaro : Apresso Girolamo Concordia, 1601.
• Орбин. Краљевство Словена. — Београд : Српска књижевна задруга, 1968.
• Рудић, Срђан. О првом помену презимена Мрњавчевић // Историјски часопис. — 2001. — Вип. 48. — С. 89–97.
• Soulis, George Christos. The Serbs and Byzantium during the Reign of Tsar Stephen Dušan (1331–1355) and his Successors. — Washington, District of Columbia : Dumbarton Oaks, 1984. — ISBN 0-88402-137-8.
• Aleksa Ivić; Dušan Mrđenović; Dušan Spasić; Aleksandar Palavestra. Rodoslovne tablice i grbovi srpskih dinastija i vlastele. — Beograd : Nova knjiga, 1987.