Ливно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ливно
—  місто  —
Ливно
Прапор
Прапор
Герб Ливно }}}
Герб
Координати: 43°50′ пн. ш. 17°00′ сх. д. / 43.833° пн. ш. 17.000° сх. д. / 43.833; 17.000
Держава Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Автономна одиниця Flag of the Federation of Bosnia and Herzegovina (1996–2007).svg Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Ливненський кантон
Уряд
 - Голова муніципалітету Лука Челан (ХДС БіГ)
Площа
 - Повна 994 км²
Населення (перепис 2003)
 - Усього 30 454
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Телефонний код(и) +387 34
Веб-сайт: http://www.livno.ba/
Розташування муніципалітету Ливно в межах Боснії і Герцеговини.
Розташування муніципалітету Ливно в межах Боснії і Герцеговини.
Ливно. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Ливно
Ливно
Розташування міста Ливно
Панорама Ливна
Вранішнє Ливно
Ливненське карстове поле і гора Динара

Ли́вно (босн. і хорв. Livno, серб. Ливно) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), найважливіше місто кантону, його культурне і економічне осереддя.

Положення[ред. | ред. код]

Ливно розташоване між Томиславградом, Гламочем, Босанско-Грахово, Купресом та хорватським кордоном, на відстані 127 км[1] від Мостара, 212 км[2] від Сараєва, 167 км[3] від Баня-Луки і 96 км[4] від Спліта.

Демографія[ред. | ред. код]

1971[ред. | ред. код]

Муніципалітет Ливно — всього: 42 118 жителів[5]

1991[ред. | ред. код]

Муніципалітет Ливно — всього: 40,600 осіб[5]

Саме місто Лівно — всього: 10 080 мешканців

Історія[ред. | ред. код]

У римську добу ця місцевість входила у провінцію Далмація. Найдавніша писемна згадка про Ливно міститься у Грамоті хорватського князя Мунцімира від 28 вересня 892 р.,[6] тому цей день відзначається як дата заснування міста. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадує Ливно 949 р. у своїй праці «De Administrando Imperio». У той час це був центр однойменної жупи у Королівстві Хорватія. З 1199 р. місто належало до Захумля, а з 1326 по 1463 р. — входило до складу Боснійського королівства.

Початок XV століття приніс османське панування на наступні 400 років. Німим свідком тих часів залишається мечеть «Главиця» — один із найбільш упізнаваних архітектурних символів Ливна. Збудована за проектом Сінана 1574 р., вона височить на пагорбі над старовинним містом, річкою Бистриця та джерелом Думан у верхній частині старого міста Ливна.[7][8]

1878 р. Ливно захопили австро-угорські війська. З 3-тисячною зосередженою навколо міста османською та мусульманською міліцією люто билися вояки з Далмації та піхотна дивізія з Осієка, остаточно зайнявши місто 27 вересня.

З 1918 р. — у складі Королівства сербів, хорватів і словенців. Із перейменуванням королівства на Югославію у 1929 р. ввійшло у Приморську бановину з центром у Спліті, що наблизило Ливно до Хорватії, а 1939 р. з утворенням бановини Хорватії місто потрапило до її складу.

У 1941-45 рр. Ливно опинилося в Незалежній Державі Хорватія, належачи спочатку до Великої жупи Плива і Рама, а з 5 липня 1944 — до Великої жупи Хум. Із серпня по жовтень 1942 р. місто було під контролем партизанів та відігравало дуже важливу роль для партизанського опору, оскільки у партизани вступили ключові постаті Хорватської селянської партії з Ливна Флоріан Сучич та Іван Пеліван, мобілізувавши багатьох інших місцевих хорватів.[9] Ще один відомий учасник боїв у районі Ливна, хорватський поет Іван Горан Ковачич написав тоді свій найвідоміший твір — поему «Яма». Коли в жовтні 1942 р. війська усташів вибили партизанів із Ливна, з партизанами вирішили відійти аж півтори тисячі мирних жителів.[10]

Після закінчення Другої світової війни Ливно опинилося в Соціалістичній Республіці Боснії і Герцеговини — складовій частині Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, а після падіння останньої в 1992 р. під час війни в Боснії і Герцеговині перебувало під контролем Хорватської Республіки Герцег-Босна.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Michelin Livno Mostar[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Michelin Livno-Sarajevo[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Michelin Livno-Banja Luka[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Michelin Livno-Split[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. а б Official results from the book: Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine — Bilten no.234, Sarajevo 1991.
  6. Narod Piše: rž, 28. rujna 892. Livno – prvi spomen grada u povelji hrvatskog kneza Mutimira, 28. rujna 2015. (pristupljeno 21. travnja 2017.)
  7. Medzlis (27 грудня 2010). Džemat Glavica – Milošnik. medzlis-livno.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 7 березня 2020. 
  8. Sir H. A. R. Gibb; J H Kramers (1954). The Encyclopaedia of Islam. Leiden: E.J. Brill. ISBN 9004071644. Процитовано 7 березня 2020. 
  9. Hoare, Marko Attila (2014). Marković Irac#v=onepage&q=Ivan Marković Irac&f=false The Bosnian Muslims in the Second World War (en). Oxford University Press. с. 36–7. ISBN 9780199365432. 
  10. Hoare (2014), pp 38-9

Посилання[ред. | ред. код]


Координати: 43°50′ пн. ш. 17°00′ сх. д. / 43.833° пн. ш. 17.000° сх. д. / 43.833; 17.000