Мулай-Ідріс-Зергун
|
Координати 34°03′21″ пн. ш. 5°31′05″ зх. д. / 34.05594000002777477° пн. ш. 5.518320000027777894° зх. д.Координати: 34°03′21″ пн. ш. 5°31′05″ зх. д. / 34.05594000002777477° пн. ш. 5.518320000027777894° зх. д.
|
Мулай-Ідріс або Мулай-Ідріс-Зергун (араб. مولاي ادريس زرهون) — місто на півночі Марокко, у регіоні Фес — Мекнес, що лежить на пагорбах гори Зергун[3]. Відоме тим, що тут похований Ідріс I, найперший ісламський правитель Марокко, на честь якого назване місто. Входить до попереднього Списка об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО з 1995 року.
Історія[ред. | ред. код]
Ідріс I (також відомий як Мулай Ідріс) був нащадком пророка Мухаммада, що втік від Аббасидів після битви при Фасі, через його підтримку переможених про-шиїтських повстанців[4]. Він дістався Волюбіліса, колишнього римського містечка, яке до того часу було заселене здебільшого берберами[5]. У 789 році він, в якості нащадка Пророка, уклав союз з місцевими берберськими племенами та швидко став найважливішим релігійним та політичним лідером у регіоні. Оскільки рівнинне розташування стародавнього римського Волюбіліса, вважалося вразливим, поселення було перенесене до нового місця, залишивши старі римські руїни занедбаними[6].
Ідріс I помер у 791 р., можливо, через отруєння за наказом аббасидського халіфа Харуна аль-Рашида, безпосередньо перед тим, як народився його син, Ідріс II [4] [5]. Після досягненгя Ідрісом II повноліття 803 року, він обійняв посаду правителя та продовжив політику свого батька, значно розширивши авторитет нової держави Ідрісидів. Як результат, династія Ідрісидів грала провідну роль у ранній ісламізації Марокко та сформувала першу справжню «ісламську» державу, що мала міцну владу на своїй території. Також Ідрісидами було засноване видатне місто Фес, яке за часів Ідріса II отримало статусу нової столиці[7].
Після здобуття Марокко незалежності 1956 року мавзолей Мулая Ідріса було реконструйовано, а мечеть — значно розширено королем Мохаммедом V та його сином, Хасаном II[3]. Й донині могила Ідріса I є місцем паломництва та центром популярного релігійного фестивалю, який проходить щосерпня[8]. Через свій священний статус, місто було заборонено для відвідування немусульманам до 1912 року (а до 2005 року немусульмани не могли залишатися в ньому на ніч).
У 1995 році Мулай-Ідріс-Зергун був включений до попереднього Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[9].
Географія[ред. | ред. код]
З 2015 року місто відноситься до області Фес — Мекнес. Руїни стародавнього берберського та римського міста Волюбіліс лежать всього за п’ять кілометрів від нього [8] Чимало будіельних матеріалів при заснуванні Мулая-Ідріса було взято саме від Волюбіліса. Інші великі міста області, Мекнес та Фес розташовані за 28 та 50 км відповідно.
Місто розташоване на передгір'ях гори Зергун, що відноситься до гірського масиву Ер-Риф. Два передгір'я цієї гори, на яких лежить Мулай-Ідріс, зумовлюють поділ міста саме на два райони.
Пам'ятки міста[ред. | ред. код]
Завія Мулая Ідріса I[ред. | ред. код]
Завія (приміщення в мечеті або при ній, де ведеться викладення читання, писання, теологічних дисциплін) Мулай-Ідріса розташована у середмісті, її вхід розташований недалеко від головного майдану міста[8]. Вона має високий мінарет квадратної форми, типовий для марокканської архітектури. Вхід до завії немусульманам заборонений.
Мінарет циліндрічної форми[ред. | ред. код]
Мечеть Сентіссі була побудована в 1939 році місцевим жителем після повернення з хаджу до Мекки[10][11]. У ній розташований єдиний у Марокко мінарет циліндричної форми[12], що покритий мозаїкою із зелених плиток з білими арабськими написами в стилі куфік, де написана одна з сур із Корану. Зараз ця мечеть є медресе (школою, де вивчають Коран), тому її також називають Медресе Ідріс.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б 2014 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
- ↑ http://rgph2014.hcp.ma/file/166326/
- ↑ а б Touri, Abdelaziz; Benaboud, Mhammad; Boujibar El-Khatib, Naïma; Lakhdar, Kamal; Mezzine, Mohamed (2010). Le Maroc andalou : à la découverte d'un art de vivre (вид. 2). Ministère des Affaires Culturelles du Royaume du Maroc & Museum With No Frontiers. ISBN 978-3902782311.
- ↑ а б Abun-Nasr, Jamil (1987). A history of the Maghrib in the Islamic period. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0521337674.
- ↑ а б Rivet, Daniel (2012). Histoire du Maroc: de Moulay Idris à Mohammed VI. Fayard. ISBN 9782213638478.
- ↑ Achouar, Amina (2005). Fès, Meknès. Flammarion.
- ↑ Stefan Goodwin, Africa's Legacies of Urbanization: Unfolding Saga of a Continent, 2006, Lexington Books, 514 pages. ISBN 0739107313.
- ↑ а б в Lonely Planet: Morocco (вид. 12th). Lonely Planet. 2017. с. 334—36.
- ↑ Moulay Idriss Zerhoun. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ The Rough Guide to Morocco. London: Rough Guides. 2016. с. 212–13. ISBN 9780241236680.
- ↑ Cylindrical Minaret | Moulay Idriss Zerhoun, Morocco Attractions. www.lonelyplanet.com (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Williams, Sarah. These Are the Most Stunning and Beautiful Mosques in Morocco. Culture Trip. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 14 січня 2020.