Мшанець (Зборівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мшанець
Церква св. архістратига Михаїла
Церква св. архістратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Зборівський
Рада/громада Мшанецька сільська рада
Код КОАТУУ 6122687701
Основні дані
Засноване 1463
Населення 728
Територія 1.625 км²
Густота населення 448 осіб/км²
Поштовий індекс 47235
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°45′08″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д. / 49.75222° пн. ш. 25.47528° сх. д. / 49.75222; 25.47528Координати: 49°45′08″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д. / 49.75222° пн. ш. 25.47528° сх. д. / 49.75222; 25.47528
Водойми Верховинка
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Курівці
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47235, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с. Мшанець
Карта
Мшанець. Карта розташування: Україна
Мшанець
Мшанець
Мшанець. Карта розташування: Тернопільська область
Мшанець
Мшанець
Мапа

Мшанець у Вікісховищі?

Мшане́ць — село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Верховинка, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковані села Дітківці та Хомівка. 19751990 називалося Переможне. До Мшанця приєднано хутір Манюки.

Населення — 728 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Мшанця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.

Мшанець впереше згадується у 1463 році як маєток князя Семена Васильовича Несвицького-Збаразького-Колоденського при поділі батьківських маєтків між Семеном Васильовичем, Василієм Васильовичем і Солтаном Збаразькими. У 1518 році, після смерті Марії Семенівни Несвицької-Рівненської, дружини тоді вже покійного Семена Васильовича, його внучка, Анна-Тетяна Гольшанська, вносить Мшанець разом з іншими селами до власності свого чоловіка, князя Костянтина Івановича Острозького. За даними «Словника географічного Королівства Польського» («СГКП»), 4 травня 1518 року король Сигізмунд I Старий підтвердив права князя Костянтина Острозького на володіння Мшанцем та іншими селами, отриманими як спадок бабці його першої дружини.

1734 через Мшанець проходив повстанський загін Верлана.

Під час Першої світової війни в 1914 році село окупували російські війська. У липні 1915-го населення евакуювали. Селяни, які мали тяглову силу, були вивезені до Оброшина та Верхобужа на Львівщині, а які не мали — в австрійський Ґмінд. У 1918-му люди повернулися до села, але хати були знищені. Селянам доводилось жити в землянках[1].

1933 у Мшанці була велика пожежа.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Mshanech monument.JPG
  • Є церква св. архістратига Михаїла (1794, кам'яна, реконструйована).
  • Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та боротьби за тверезість (1896). Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, братську могилу на місці поховання 21-го воїна Радянської Армії (1965).
  • Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Останці Подільських Товтр.
  • Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Грабарки та Верховина.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, офтальмольлогічний санаторій «Барвінок», МП «Медобори», пекарня, молокозавод.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • господарник М. Бородюк,
  • музикант, лірник С. Град,
  • Степан Кубів — український політик та громадський діяч, член «Ротарі-клюбу» Львова, голова Національного банку України (з 24 лютого 2014), народний депутат України 7 скликання (з 12 грудня 2012),
  • композитор Д. Роздольський,
  • поетеса, співачка Г. Данилюк.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Т. Береговий, У. Коропецька. Мшанець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 373, 374. — ISBN 978-966-457-228-3.

Джерела[ред. | ред. код]