Біла (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Біла
Село Біла. Центральна вулиця. Вдалині видніється Тернопіль
Село Біла. Центральна вулиця. Вдалині видніється Тернопіль
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада/громада Білецька сільська рада
Код КОАТУУ 6125280701
Облікова картка Біла 
Locator Dot2.gif
Розташування села Біла
Основні дані
Населення 3 627
Територія 1.570 км²
Густота населення 1864.33 осіб/км²
Поштовий індекс 47707
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°35′03″ пн. ш. 25°34′41″ сх. д. / 49.58417° пн. ш. 25.57806° сх. д. / 49.58417; 25.57806Координати: 49°35′03″ пн. ш. 25°34′41″ сх. д. / 49.58417° пн. ш. 25.57806° сх. д. / 49.58417; 25.57806
Середня висота
над рівнем моря
314 м
Водойми Серет, Тернопільський став
Найближча залізнична станція Біла
Місцева влада
Адреса ради вул. Мазепи, 27 с. Біла, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.
Сільський голова Мотика Надія Ярославна
Карта
Біла is located in Україна
Біла
Біла
Біла is located in Тернопільська область
Біла
Біла

CMNS: Біла на Вікісховищі

Бі́ла — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Серет у центрі району. Центр Білецької сільської ради. Кількість домоволодінь становить 1029 станом на 2015 рік.

Географія[ред.ред. код]

У селі є вулиці:

  • Богуна;
  • Бродівська;
  • Відродження;
  • Вишнева;
  • Галицька;
  • Гетьмана Мазепи;
  • Гріга;
  • Заводська;
  • Зелена;
  • Володимира Івасюка;
  • Київська;
  • Євгена Коновальця;
  • Кос-Анатольського;
  • Соломії Крушельницької;
  • Лисенка;
  • Личаківська;
  • Миру;
  • Набережна;
  • Северина Наливайка;
  • Нова;
  • Петра Сагайдачного;
  • Садова;
  • Січових Стрільців;
  • Сонячна;
  • Транспортна;
  • Чиста;
  • Шевченка;
  • Медова.

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятний знак про 120-річчя заснування осередку товариства «Просвіта»

Поблизу Білої виявлено археологічні пам'ятки лужицької, поморської, висоцької та черняхівської культур.

Перша писемна згадка про село відноситься до другої половини XVI століття, коли власник Тернополя князь Костянтин Острозький, записуючи поле, на шпальтах грамоти згадав про Білу.

У 1884 році Олександром Барвінським, який виступив у селі на загальних зборах з промовою «Про козаків і їх борбу за волю на основі народних дум і переказів»[1], було організовано один з перших у Тернопільському повіті осередок, згодом читальню, товариства «Просвіта», який діяв до вересня 1939 року.

На околицях Білої було перше тернопільське летовище, на якому 1912 року польський науковець Міхал Сціпіо дель Кампо демонстрував польоти.

Населення[ред.ред. код]

У 2001 році в селі проживало 2927 осіб[2].

Храми[ред.ред. код]

У Білій діє 3 греко-католицькі церкви:

У Білій є також храм святої княгині Ольги УАПЦ.

Встановлена фігура матері Божої.

Музей Соломії Крушельницької[ред.ред. код]

У селі діє меморіальний музей Соломії Крушельницької, заснований 1963 року в будинку, де пройшло дитинство співачки.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Статуя, виготовлена на замовлення С. Крушельницької і встановлена на могилі її батька

На Білецькому цвинтарі на могилі є пам'ятник Амвросію Крушельницькому — батькові Соломії.

У 1991 році насипано символічну могилу Українським січовим стрільцям.

У 1993 році встановлено перший у Західній Україні символічний знак (хрест) на вшанування жертв Голодомору в Україні 1932—1933 років. Ініціаторами виступили члени місцевої «Просвіти», зокрема її активіст Степан Проць, та спілки політв'язнів і репресованих.

У 2000 році встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового.

У 2001 році закладено парк площею 0,80 га на честь 10-річчя Незалежності України.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені Соломії Крушельницької, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

У селі є дві футбольні команди. Команда, що захищає спортивну честь села на рівні Тернопільського району та команда ЛФК «Біла», що виступає на першість Тернопільської області. Свої домашні матчі команди проводять на місцевому стадіоні, що знаходиться в мікрорайоні «Новобудови».

Неподалік створений спортивний майданчик зі штучним покриттям, на якому є можливість грати в міні-футбол, баскетбол і волейбол.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Ярослав Білян (1948—2003) — проректор із соціально-економічного розвитку ТНПУ ім. Гнатюка;
  • Юрій Горайський (1977—2016) — український громадсько-політичний діяч, підприємець, військовик.
  • Андрій Зюбровський (нар. 1951) — відомий тернопільський фотохудожник;
  • Олександр Кізлик (1910—2007) — український бібліограф[3]
  • Ганна Крушельницька (1887—1965) — українська оперна і концертна співачка (сопрано). Сестра Соломії Крушельницької;
  • Володимир Мариновський (нар. 1958) — голова Тернопільської обласної Федерації футболу з 2001, член Комітету розвитку футболу в регіонах ФФУ (2007), член Виконкому ФФУ[4];
  • Юрій Мозіль (нар. 1977) — український музикант, аранжувальник, саундпродюсер, учасник гурту С.К.А.Й. з 2004 р. та гурту Він Знає з 1998 р.;
  • Ярослава Бойко (Плав'юк) (нар. 1929) — українська громадська діячка, дружина останнього президента УНР в екзилі Миколи Плав'юка
  • Тадей Куник (1933—2011) — художник, який розмалював церкву в Білій, та багато інших церков краю;
  • Володимир Семенина (1902—1993) — громадський діяч у США, журналіст і перекладач, за фахом інженер.

Проживали[ред.ред. код]

  • З 1878 р. родина знаменитої оперної співачки Соломії Крушельницької;
  • о. Амвросій Крушельницький (1841—1902) — священик УГКЦ, парох села, тут помер та похований
  • Петро Медведик (1925—2006) — літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф, мистецтвознавець.

Працювали[ред.ред. код]

  • Григорій Лучанко (1893—1983) — український галицький військовик, педагог, громадський діяч, у 1918 керував взяттям під контроль тернопільського залізничного вузла, був у складі охорони Софійського майдану під час проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР; вчителював у селі[5].

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Барвінський О. Спомини з мого життя / Упор. А. Шацька, О. Федорук; ред. I. Винар, І. Гирич. — K.: Смолоскип, 2004. — С. 318-319.
  2. В. Уніят. Біла. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 126.
  3. Романюк І. Кізлик Олександр Данилович. // Українські бібліографи. — К., 2008. — Вип. 1. — С. 175-176.
  4. Мариновський Володимир Миколайович
  5. П. Гуцал. Лучанко Григорій Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 393. — ISBN 978-966-528-318-8.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]