Мясоєдов Григорій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Григорович М'ясоєдов
рос. Григорий Григорьевич Мясоедов
Myasoyedov by Repin.jpg
Портрет Г. Г. М'ясоєдова роботи Іллі Рєпіна, 1904
Дата народження 7 (19) квітня 1834(1834-04-19)
Місце народження с. Паньково Новодеревеньковського району Орловської області
Дата смерті 17 (30) грудня 1911(1911-12-30) (77 років)
Місце смерті Полтава
Громадянство Російська імперія
Жанр живопис
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Сайт bibliotekar.ru/k98-Myasoedov/index.htm
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Григо́рій Григо́рович М'ясоє́дов (нар.7 (19) квітня 1834(18340419), с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області — 18 (31) грудня 1911(19111231), Полтава) — український і російський живописець.

Життєпис[ред.ред. код]

М'ясоєдов Григорій Григорович народився 7(19) квітня 1834 у с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області. У 18561862 рр. навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Вчився у А. Г. Маркова і Т. А. Неффа.

У 18631868 роках як пансіонер Академії мистецтв перебував у Німеччині, Іспанії, Франції. З 1870 р. — академік, з 1893 р. — дійсний член Петербурзької академії мистецтв. Один з організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок.

За переказами, художник мав різкий характер. Він не ужився з першою дружиною – піаністкою, кинув її, але офіційно не розлучився. Зійшовся з молодою художницею Ксенією Івaновою, яка 1881 року народила йому сина Івaнa. Григорій Григорович відвіз сина до Москви і віддав на виховання родині друга – пейзaжистa О. Кисельовa.[1]

У 1889 р. завдяки сприянню полтавського лікаря О. О. Волкенштейна (познайомився у Москві під час відвідин Л. М. Толстого) М'ясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком і ставком, де оселився з родиною. У М'ясоєдова бували художники М. О. Ярошенко, В. К. Менк, М. М. Ґе, І. К. Пархоменко, В. О. Волков, скульптор Л. В. Позен, письменник І. О. Бунін (мав дачу в Павленках, мешкав поряд з М'ясоєдовим; в «Щоденнику» Буніна є запис від 15 серпня 1894, що художник пише його портрет у саду своєї садиби). Дружні стосунки встановилися з В. Г. Короленком.

У 1899 р. художник написав і подарував місту завісу для нового театру[2] (зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї), згодом був його почесним художником-консультантом.

М'ясоєдов організував у 1894 р. у Полтаві школу малюнку і живопису, яка проіснувала кілька років. Подібну школу пізніше відкрив І. К. Пархоменко, якому М'ясоєдов допоміг посібниками і матеріалами. Учениця художника М. Е. Бухгейм заснувала дитячий гурток малюнкa.

У 1909 р. завдяки ініціативі М'ясоєдова утворився музичний гурток із 12 осіб, зокрема до нього входили піаністка М. А. Шимкова, скрипалі Ф. Ф. Климентов, В. С. Оголевець. Того ж року М'ясоєдов відвідав садибу професора Шимкова «Маринці» Кобеляцького повіту; восени ставив у театрі живі картини до поеми Т. Шевченка «Катерина».

17 грудня 1911 р. самотній художник помер у Полтаві [3].

Посмертне вшанування[ред.ред. код]

Григорій М'ясоєдов заповідав поховати себе без церковного обряду на садибі, у саду, поблизу будинку, де він жив понад 20 років. Однак полтавська поліція «з санітарних міркувань» це заборонила. 20 грудня 1911 р. його поховали на міському кладовищі, а 24 грудня (з одержанням дозволу) перепоховали на садибі.

У 1912 р. на могилі встановлено обеліск з сірого граніту (висота 2 м) з написом: «Выдающийся русский художник Г. Г. Мясоєдов. 1834—1911». Поруч — рельєфне бронзове зображення палітри з пензлями.

На фасаді відновленого за його малюнками будинку встановлено меморіальну дошку. Після смерті М'ясоєдова його син Іван (також художник) влаштував у 1912 і 1913 роках виставки творів батька, а згодом розпродав більшу частину робіт разом з колекцією картин художників-передвижників, яка належала М'ясоєдову.

Твори М'ясоєдова зберігаються в Третьяковській галереї, Київській національній картинній галереї, Полтавському художньому музеї та ін.

На території колишньої садиби тепер розташована Полтавська гравіметрична обсерваторія.

Ім'ям Г. Г. М'ясоєдова названо вулицю і провулок.

Творчість[ред.ред. код]

Жанрові картини М'ясоєдова правдиво передають убогість і безправ'я селянства («Земство обідає», 1872, Третьяковська галерея), велич і поезію селянської праці («Косарі», 1887, Російський музей, Ленінград).

Григорій М'ясоєдов звертався також до історичних тем («Читання маніфесту 19 лютого 1861 року», 1873, Третьяковська галерея).

У Полтаві М'ясоєдов створив полотна: «Читання „Крейцерової сонати“ Л. М. Толстого» (1893), «Спокуса», «Портрет селянської дівчини» (обидві — 1897), «Старий з книгою» (1902), «На шляху до знань» (1904); написав пейзажі «Осінній ранок», «Дорога в лісі» та ін.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Григорій М'ясоєдов - UAHistory. UAHistory (uk-UA). 2016-07-27. Процитовано 2017-04-19. 
  2. Просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя
  3. Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 571 [1]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]