Мігел I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мігель I Узурпатор
Miguel I
Miguel I o REi.jpg
Мігель I Узурпатор
Король Португалії
Попередник: Марія II Освітянка
Наступник: Марія II Освітянка
 
Народження: 26 жовтня 1802(1802-10-26)
Лісабон
Смерть: 14 листопада 1866(1866-11-14) (64 роки)
Карлсруе
Поховано: Monastery of São Vicente de Fora[d]
Віросповідання: римо-католик
Династія: Браганса
Батько: Жуан VI Клемент
Мати: Шарлота Жоакіна Іспанська
Дружина: Марія II Освітянка
Діти: Марія даш Невеш, Мігель, Марія Тереза, Марія Жозе, Адельгунда, Марія Анна, Марія Антонія
Нагороди:
Knights of the Order of the Holy Spirit Knight in the order of Saint-Michel
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Андрія Первозванного

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Мігель I Узурпатор (повне ім'я порт. Miguel Maria do Patrocínio Jo ão Carlos Francisco de Assis Xavier de Paula Pedro de Alcântara António Rafael Gabriel Joaquim José Gonzaga Evaristo de Bragança e Bourbon; *26 жовтня 1802 - †14 листопада 1866) — король Португалії, що правив під час громадянської війни 1828-1834 років, регент до прибуття в Португалію Петра IV Солдата з 26 лютого по 3 березня 1828 року, регент при Марії II Освітянки з 3 по 11 липня 1828 року. Його прихильники називалися мігелістами.

Життєпис[ред.ред. код]

Третій син португальського короля Жуана VI Клемента та Шарлоти Жоакіни Іспанської. Народився в Португалії, але в 1807 році разом з родиною виїхав у Бразилію, де провів дитинство та юність.

Мігелістські війни[ред.ред. код]

Коли королівська сім'я повернулася в 1821 році в Португалію, Мігель, за підтримки матері, став на чолі абсолютистів. Його ім'ям названі громадянські війни в Португалії в 1823-1834 роках між прихильниками збереження конституційної монархії та прихильниками абсолютизму.

30 квітня 1824 року він заарештував міністрів та оточив вартою королівський палац. Король, однак, утік на англійському кораблі, і Мігель був змушений просити пробачення. Він був висланий з країни та оселився в Відні.

Сходження на трон[ред.ред. код]

Після смерті в 1826 році його батька, короля Жуана VI, старший брат Мігеля, Петро I Солдат, який, як бразильський імператор, не міг зайняти португальський престол, проголосив свою семирічну доньку Марію португальською королевою та оголосив її нареченою Мігеля, який до її повноліття мав бути регентом. Разом з тим країні була дана ліберальна конституція. Мігель погодився на все, присягнув конституції, заручився зі своєю племінницею та прийняв 26 лютого 1828 року регентство, але вже 13 березня розпустив конституційні кортеси, скликав старі кортеси та змусив проголосити себе королем. Марно Петро оголосив брата таким, який втратив усі права і його заручення з Марією недійсним. Нарешті Петру вдалося зайняти Порту, а потім Лісабон та знову ввести туди Марію. У 1834 році Мігель змушений підписати в Еворі капітуляцію, за якою він відмовлявся від усяких домагань на престол та обіцяв ніколи не повертатися до Португалії. Незабаром, однак, він протестував проти підписаних ним актів, внаслідок чого втратив призначене йому відступне. Мігель і його нащадки були виключені з лінії спадкоємства португальського престолу. Деякий час Мігель жив в Італії, а після весілля оселився в Гейбасі на Майні. Кінець життя провів у Німеччині в замку Бронбах під Вертгеймом.

Родина[ред.ред. код]

У 1851 році у віці 48 років Мігель одружився на Аделаїді, принцесі фон Левенштайн-Вертхайм-Розенберг (1831-1909), від якої мав шістьох дочок і сина. Він бажав стати "дідусем Європи", що здійснилося вже після його смерті. Аделаїді вдалося вдало видати заміж їх дочок. Діти:

Також мав двох позашлюбних дочок.

Після смерті бездітних синів короля Карлуша I (Луїша Феліпе та Мануеля II) та припинення Саксен-Кобург-Готської гілки династії Браганса нащадки Мігела знову стали претендентами на португальський трон.

Джерела[ред.ред. код]