Міжетнічні заворушення в Росії (2010)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міжетнічні заворушення в Росії 2010 року — серія вуличних зіткнень між корінним населенням ряду міст Центральної Росії та вихідцями з кавказьких республік Росії.

Безпосереднім приводом для заворушень послужила млява реакція правоохоронних органів на вбивство в Москві футбольного вболівальника Єгора Свірідова, що сталося 6 грудня 2010 року під час бійки між фанатами ФК «Спартак Москва» та групою вихідців з Північного Кавказу. Реакція правоохоронних органів була сприйнята як потурання вбивцям.

Єгор Свірідов був вбитий серією пострілів з травматичного пістолета вихідцем з Кабардино-Балкарії Асланом Черкесовим. При цьому також був пораненний співвболівальник Єгора Свірідова — Дмитро Філатов. В результаті слідчих дій Аслан Черкесов та його прибічники були затримані, але більшість затриманих в подальшому були відпущені.

Хроніка подій[ред. | ред. код]

7 грудня — на наступний після вбивства Єгора Свірідова день — футбольні фанати числом близько 1000 чоловік пройшли маршем по Ленінградському проспекту Москви.

11 грудня відбувся марш памя'ті Єгора Свірідова — близько 5000 фанатів «Спартака» пройшли маршем до місця загибелі Єгора Свірідова. Фанатів «Спартака» підтримали байкери та фанати інших футбольних клубів Москви. О 15:00 фанати та їх прибічники числом близько 7000 чоловік вигукуючи націоналістичні гасла перейшли на Манежну площу, де відбулись масові заворушення та сутички з людьми неслав'янської зовнішності[1] та правоохоронцями[2][3]. При цьому близько 35 чоловік отримали поранення.

На 15 грудня за попередньою домовленістю (в тому числі — через соціальні мережі Інтернет) в Москві було заплановано акцію представників Північного Кавказу. У зв'язку з цим в місця їх концентрації і насамперед на вокзали були стягнуті додаткові сили міліції та відбулись масові затримання молодих людей кавказької зовнішності. Всього було затримано близько 1200 чоловік. Тим не менше в Москві відбулись кілька локальних сутичок кавказців з московськими фанатами та міліцією.

Версія про акцію представників Північного Кавказу як провокацію влади[ред. | ред. код]

З приводу акції представників Північного Кавказу висувались припущення, що вона була провокацією, спланованою силовими структурами Москви з метою демонстрації своєї сили та активної позиції у відстоюванні прав корінного населення. На користь версії провокації також вказує те, що один з активних молодиків — студент Левон Арзуманян — був помічений в одному з таборів протидіючих сторін[4] та в близькому оточенні керівництва московських міліціянтів[5].

Події в інших містах РФ[ред. | ред. код]

В період з 7-го по 18-те грудня акції протесту та на захист російського населення різної потужності також відбулись в Санкт-Петербурзі, Воронежі, Ярославлі, Калінінграді, Калузі, Новосибірську, Самарі, Волгограді, Пензі, Липецьку, Астрахані, Ростові-на-Дону, Кірові, Іжевську, Саратові, Мурманську, Володимирі, Нижньому Новгороді.

Реакція влади[ред. | ред. код]

З приводу подій 27 грудня Президент РФ Дмитро Медвєдєв заявив[6]:

рос. «Мы здесь не уникальны, аналогичная ситуация происходит во многих экономически развитых и относительно благополучных регионах мира, и надо признаться откровенно, эти изменения происходят подчас весьма болезненно. Возникают конфликты на межнациональной почве. Обострению этих конфликтов способствуют политические экстремисты, ну и просто обычные уголовники. Но для России межнациональные конфликты смертельно опасны, где бы они ни происходили — на Кавказе, в Поволжье, в Сибири или в Москве. Они подрывают основы нашего общества!»

Голова Кавказького правового центру при Російському конгресі народів Кавказу Шаміль Османов відзначив[7]:

рос. Не надо бегать по подворотням с ножами за скинхедами, пусть ими занимается милиция. Я говорю молодёжи: у вас другие задачи, вы приехали сюда учиться и работать. А по законам шариата можете иметь четырёх жён. Так что женитесь, заводите детей и работайте честно. Тогда не только Москва, вся Россия будет наша.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Избиение кавказцев на митинге в Москве 11 декабря 2010 г. YouTube. kugarus. 11 грудня 2010. Процитовано 31 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Побоище на Манежной (Грани-ТВ). YouTube. granitvru. 12 грудня 2010. Процитовано 16 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 9 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Виктор Бирюков. YouTube. Tmix13. 15 грудня 2010. Процитовано 16 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Стенографический отчёт о совместном заседании Госсовета и Комиссии по реализации приоритетных национальных проектов и демографической политике [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Шамиль Османов: не надо бегать за скинхедами [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)