Координати: 50°57′54.531272879203″ пн. ш. 14°21′49.686578056002″ сх. д. / 50.96515° пн. ш. 14.36380° сх. д. / 50.96515; 14.36380

Мікулашовиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мікулашовиці
чеськ. Mikulášovice[1]

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°57′54.531272879203″ пн. ш. 14°21′49.686578056002″ сх. д. / 50.96515° пн. ш. 14.36380° сх. д. / 50.96515; 14.36380

Країна  Чехія
Адмінодиниця Дечин
Q10817121?[2]
Межує з

сусідні нас. пункти
Vilémovd, Staré Křečanyd, Velký Šenovd, Зебніц ?
Внутрішній поділ
  • Mikulášovičkyd[3], Salmovd[3], Tomášovd[3], Q56416137?
  • Перша згадка 1446[4]
    Площа 25,848187 км²[5]
    Висота центру 414 м
    Населення 2077 осіб (1 січня 2024)[6]
    Часовий пояс UTC+1
    Поштовий індекс 407 79[2]
    Автомобільний код DC
    GeoNames 3070725
    OSM r439569  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ562751
    Офіційний сайт mikulasovice.cz
    Мікулашовиці. Карта розташування: Чехія
    Мікулашовиці
    Мікулашовиці
    Мікулашовиці (Чехія)
    Мапа

    Мікулашовиці (чеськ. Mikulášovice, в минулому нім. Nixdorf ) — місто у Дечинському районі Устецького краю у Чехії.

    Тут проживає близько 2200 жителів.

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Місто розташоване у долині потоку Мікулашовиці (Nixdorf Bach) на висоті 414 метрів над рівнем моря, на заході Чехії біля кордону з Німеччиною. Між Мікулашовиці та німецьким містом Зебніц, що знаходиться за 7 км на північний захід, знаходиться пагорб Танечніце (598 м.)

    Історія

    [ред. | ред. код]

    В XII столітті тут проживало кілька родин шахтарів. Мейсенський єпископ заснував тут село, в якому була збудована дерев'яна каплиця, св. Миколая. Поступово населення починає більше орієнтуватися на сільськогосподарське виробництво. Протягом XVIII століття Мікулашовиці стало важливим промисловим селом. Створюються перші млини та розвивається виробництво ножів. Виробництво ножів розпочав Ігнац Реслер в 1794. Підприємство отримало назву Малий завод металевих виробів (1817), а згодом перетворено на Фабрику металевих виробів наступника Ігнаца Реслера. Найвищого зростання галузь досягла в XIX столітті, коли були засновані й інші фабрики, такі як Франц Френцель (FRENIX) у 1870, Юліус Пілц у 1885, Губерт Нот тощо.

    В 1955 на основі цих фірм була заснована національна компанія Mikov, яка й досі виробляє ножі у приміщенні колиншьої компанії синів Ігнаца Реслера, як останнього носія цієї традиції. В 1891 у містечку була заснована Промислова школа різання (в 1954 вона переїхала до Варнсдорфа, незважаючи на протести городян).

    На початку ХХ століття Мікулашовиці стало одним із найбільших сіл Австро-Угорщини. 1 лютого 1916 імператор Франц Йосиф I надав поселенню статус міста.

    В 1938, після відокремлення Судетської області, більшість чеського населення виїхала до внутрішніх районів.

    В 19381945 місто було окуповане Німеччиною. У роки війни на фабриках працювало багато примусових робітників та військовополонених. Звільнене польськими солдатами в травні 1945 та відновлене у Чехословаччині. На завершальних етапах Другої світової війни, у травні 1945, польські солдати звільнили в’язнів підтабору Бауцена концтабору Гросс-Розен, евакуйованих німцями з Бауцена до Мікулашовиці.[7]

    Видатні люди

    [ред. | ред. код]
    • Франц Дітріх (1815–1859), патологоанатом
    • Енні Фрінд (1900–1987), оперна співачка сопрано
    • Оскар Шефер (1921–2011), володар лицарського хреста

    Населення

    [ред. | ред. код]
    Рік Чисельність
    1869 5787 [8]
    1869 5787 [4]
    1880 6449 [4]
    1880 6449 [8]
    1890 6704 [4]
    1900 7109 [8]
    1900 7109 [4]
    Рік Чисельність
    1910 7665 [8]
    1921 6640 [8]
    1930 6755 [8]
    1950 3044 [8]
    1961 2741 [8]
    1970 2631 [8]
    1980 2747 [8]
    Рік Чисельність
    1991 2546 [8]
    2001 2397 [8]
    2011 2151 [8]
    2014 2204 [9]
    2016 2159 [10]
    2017 2178 [11]
    2018 2179 [12]
    Рік Чисельність
    2019 2189 [13]
    2020 2182 [14]
    2021 2111 [15]
    2021 1998 [16]
    2022 2076 [17]
    2023 2063 [18]
    2024 2077 [6]

    Галерея

    [ред. | ред. код]

    Список літератури

    [ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мікулашовиці

    1. Register of territorial identification, addresses and real estates
    2. а б Register of territorial identification, addresses and real estates
    3. а б в Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    4. а б в г д Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    5. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017Český statistický úřad, 2017.
    6. а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024Praha: ČSÚ, 2024.
    7. Subcamps of KL Gross- Rosen. Gross-Rosen Museum in Rogoźnica. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
    8. а б в г д е ж и к л м н п Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011ČSÚ, 2015.
    9. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014Praha: 2014.
    10. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016Praha: 2016.
    11. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
    12. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
    13. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
    14. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020Praha: ČSÚ, 2020.
    15. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021Praha: ČSÚ, 2021.
    16. Český statistický úřad (unspecified title)
    17. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022Praha: ČSÚ, 2022.
    18. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023Praha: ČSÚ, 2023.

    Посилання

    [ред. | ред. код]