Мікулашовиці
|
Координати 50°57′54″ пн. ш. 14°21′49″ сх. д. / 50.96514757579977584° пн. ш. 14.36380182723777921° сх. д.Координати: 50°57′54″ пн. ш. 14°21′49″ сх. д. / 50.96514757579977584° пн. ш. 14.36380182723777921° сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мікулашовиці (чеськ. Mikulášovice, в минулому нім. Nixdorf ) — місто у Дечинському районі Устецького краю у Чехії.
Тут проживає близько 2200 жителів.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташовне у долині потоку Мікулашовиці (Nixdorf Bach) на висоті 414 метрів над рівнем моря, на заході Чехії біля кордону з Німеччиною. Між Мікулашовиці та німецьким містом Зебніц, що знаходиться за 7 км на північний захід, знаходиться пагорб Танечніце (598 м.)
Історія[ред. | ред. код]
В XII столітті тут проживало кілька родин шахтарів. Мейсенський єпископ заснував тут село, в якому була збудована дерев'яна каплиця, св. Миколая. Поступово населення починає більше орієнтуватися на сільськогосподарське виробництво. Протягом XVIII століття Мікулашовиці стало важливим промисловим селом. Створюються перші млини та розвивається виробництво ножів. Виробництво ножів розпочав Ігнац Реслер в 1794. Підприємство отримало назву Малий завод металевих виробів (1817), а згодом перетворено на Фабрику металевих виробів наступника Ігнаца Реслера. Найвищого зростання галузь досягла в XIX столітті, коли були засновані й інші фабрики, такі як Франц Френцель (FRENIX) у 1870, Юліус Пілц у 1885, Губерт Нот тощо.
В 1955 на основі цих фірм була заснована національна компанія Mikov, яка й досі виробляє ножі у приміщенні колиншьої компанії синів Ігнаца Реслера, як останнього носія цієї традиції. В 1891 у містечку була заснована Промислова школа різання (в 1954 вона переїхала до Варнсдорфа, незважаючи на протести городян).
На початку ХХ століття Мікулашовиці стало одним із найбільших сіл Австро-Угорщини. 1 лютого 1916 імператор Франц Йосиф I надав поселенню статус міста.
В 1938, після відокремлення Судетської області, більшість чеського населення виїхала до внутрішніх районів.
В 1938 — 1945 місто було окуповане Німеччиною. У роки війни на фабриках працювало багато примусових робітників та військовополонених. Звільнене польськими солдатами в травні 1945 та відновлене у Чехословаччині. На завершальних етапах Другої світової війни, у травні 1945, польські солдати звільнили в’язнів підтабору Бауцена концтабору Гросс-Розен, евакуйованих німцями з Бауцена до Мікулашовиці.[6]
Видатні люди[ред. | ред. код]
- Франц Дітріх (1815–1859), патологоанатом
- Енні Фрінд (1900–1987), оперна співачка сопрано
- Оскар Шефер (1921–2011), володар лицарського хреста
Населення[ред. | ред. код]
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Галерея[ред. | ред. код]
Ратуша та церква Св. Миколая
Барокова церква Св.Миколая
Церква Вознесіння Господнього
Пам'ятник, присвячений звільненню міста поляками в 1945
Статуя св.Яна Непомуцького
Обсерваторія Адольфа Краузе
Найвища точка місцевості — пагорб Танечніце
Краєвид із вежі костелу
_1.jpg)
Список літератури[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мікулашовиці
- ↑ а б Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ а б в г д Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky - 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- ↑ Subcamps of KL Gross- Rosen. Gross-Rosen Museum in Rogoźnica. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
