Міляр Едуард Рафаїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міляр Едуард Рафаїлович
Народження 7 лютого 1939(1939-02-07) (85 років)
Антоніни, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка (1963) і Смоленський державний університет (1969)
Діяльність художник, мистецтвознавець, поет
Член Спілка художників України
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Едуард (Едвард) Рафаїлович Міля́р (нар. 7 лютого 1939, Антоніни) — український живописець, графік, мистецтвознавець, поет; член Спілки художників України з 1993 року; Почесний доктор Хмельницького національного університету[1], Почесний професор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії з 2002 року, академік Міжнародної академії фундаментальних основ буття[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1939 року в селі Антонінах (нині селище міського типу Хмельницького району Хмельницької області, Україна). 1963 року закінчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва і з того ж року працював художнім керівником художніх майстерень у місті Старокостянтинові. Упродовж 19631964 років навчався в Московському художньо-педагогічному інституті (викладач Ю. Повитухін); 1969 року закінчив художньо-графічний факультет Смоленського педагогічного інституту (викладач В. Ласкін).

З 1969 року працював головним художником Республіканського музею у Душанбе. Упродовж 19891995 років працював у Хмельницькому мистецтвознавцем обласної організації Спілки художників України. З 1994 року очолював художню студію. Читає лекції з історії мистецтва та філософії. Нагороджений орденом «Знак Пошани», пам'ятною медаллю[3].

Живе у Хмельницькому, в будинку на Старокостянтинівському шосе № 8, квартира 5[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Автор живописних картин:

  • «Хлібороби» (1974);
  • «Гуцул» (1979);
  • «Церква в Кам'янці-Подільському» (1982);
  • «Ветеранам Поділля» (1984);
  • «Хліб» (1986);
  • «Золоте подружжя» (1986);
  • «Козацький натюрморт» (1986);
  • «Гине древній Ізяслав» (1986);
  • «Будівництво Хмельницької АЕС» (1989);
  • «Дівчина у вінку» (1990, полотно, олія);
  • «Молодий гетьман» (1990);
  • «Християнські реліквії старого Самбора» (1990);
  • «Кам'янець-Подільська фортеця» (1991);
  • «Древній Ізяслав» (1999);
  • «Груші» (1999);
  • «Християнські реліквії Західної Європи» (2005, полотно, олія);
  • «Ізяслав — па­­м'ятка архітектури» (2006).

Окремі роботи художника зберігаються у Хмельницькому художньому музеї.

Брав участь у обласних, всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1970 року. Персональні виставки відбулися у Хмельницькому у 1974, 1992, 1996, 2000—2003, 2005—2010 роках, Чернівцях у 1989 році, Меджибожі у 1992—1993 роках, Антонінах у 2008 році, Ізяславі у 2000—2001 роках, Шепетівці у 2005 році, Мілвокі у 2001 році, Києві у 2003 році, Острозі у 2005 році.

Відкрив 9 авторських картинних галерей, зокрема у Хмельницькому — у Національній академії прикордонних військ України, технологічному унівеситеті, на Хмельницькій атомній електростанції (усі у 2001 році) та гуманітарно-педагогічній академії (2002), Національному університеті «Острозка академія» (2005).

Автор збірки «Поезія. Поетика» (Хмельницький, 2000).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хмельницький національний університет. Історія і сучасність: 1995-2015 (PDF). 2017. с. 437. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  2. Хмельницький обласний художній музей. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  3. Електронна бібліотека «Культура України». Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  4. Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 478.

Література[ред. | ред. код]